Page 128 - 4201

геосинкліналь, яка зародилась у протерозої. У ранньому ордовіку зафіксовано
максимальне поглиблення морського осадонакопичення. Наприкінці силуру
прогини замкнулися, завершився процес морського осадонакопичення. Шари
нижньопалеозойських порід зминаються у складки (ерійська фаза
складчастості). Складчасті споруди, які утворилися на межі силуру і девону,
називаються каледонськими складчастими спорудами або каледонідами.

Підняття споруд у пізньому силурі призвело до висихання в кінці епохи
великих територій на півночі Атлантичного поясу. Наявність у зоні
зчленування Атлантичного поясу з Північноамериканською і
Східноєвропейською давніми платформами пологих насувів (шарьяжів) вказує
на переміщення великих мас порід у горизонтальному напрямку.
Середземноморський пояс. На початку раннього палеозою конфігурація
Середземноморського поясу повторює пізньокембрійську. Його умовно
поділяють на дві геосинклінальні області: Європейську і Азіатську. З
Середземноморським поясом близько пов'язана складчаста споруда Цинь-лінь,
яка поділяє Північно-Китайську і Південно-Китайську платформи. Нижній
палеозой в Цинь-лінь представлений десятикілометровою товщею теригенних
порід. Геосинклінальні системи, які існували на території Середземноморського
поясу у ранньому палеозої продовжують своє формування у пізньому палеозої.
Вважається, що в цей час існує океан палео-Тетис, який відокремлює
Східноєвропейський континент від Гондвани.
Урало-Монгольський пояс. На початку раннього палеозою існують
складчасті споруди байкалід, геосинкліналі зберігаються в центрі поясу. Для
кінця раннього палеозою характерним є завершення геосинклінального
розвитку і утворення складчастих областей каледонід. Також існували
території, на яких до кінця раннього палеозою ще не завершився
геосинклінальний розвиток.
Тихоокеанський пояс охоплює западину Тихого океану. В його межах
виділяють різні за віком складчастості області. На початку раннього палеозою
доокеанський пояс має однорідну будову - це геосинкліналі. В кінці раннього
палеозою в деяких областях геосинклінальний розвиток завершується і
утворюються складчасті системи - каледоніди.
Історія розвитку платформ. В той час існували чотири основні
платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Північноамериканська, Гондвана. В
ранньому палеозої відбувається їх опускання, а в кінці раннього палеозою
процес змінюється на підняття.
Тектонічні рухи земної кори. У кембрії і ранньому ордовіку
відбуваються процеси опускання. У пізньому ордовіку - силурі характерні
процеси підняття, які призводять до осушення великих ділянок платформ. У
ранньому палеозої відбулося три фази складчастості: салаїрська, таконська,
ерійська.
Осадонакопичення. Переважає морське осадонакопичення як в
геосинклінальних областях, так і на платформах, які були вкриті мілкими
морями. Накопичувались теригенні і карбонатні мули і піски. Утворюються
рифи (північні платформи). Гондвана вкрита морем на периферії, відомі ознаки
зледенінь.

131