Page 143 - 4200

другого. Таким чином, крім загальних підходів до обчислення
обсягу вільного часу, в кожному окремому випадку потрібен
індивідуальний підхід.
По-друге, вільний час можна розкласти на певні еле-
менти: творча діяльність, навчання, фізичні заняття, ігри з
дітьми, зустрічі з друзями, хобі, пасивний відпочинок,
антикультурні дії тощо. Цей список елементів можна
продовжувати, але у цьому немає потреби. Головне ж тут те,
що, як і в першому випадку, список цих елементів для кожної
особистості має бути суто індивідуальним. Саме в цьому і
полягає свобода вибору занять у вільний час індивідом, бо
вільний час є відвойованим у природи правом на час, який
він може використати за своїм бажанням, що і складає
основу його життя, його сенс.
По-третє, зміст вільного часу залежить від якості кон-
кретних занять людини, характеристик конкретної людини,
від того, якою особистістю вона є, яка її індивідуальність.
Тобто, зміст або якість вільного часу залежать від якості
занять, які особистість проводить протягом цього вільного
часу. Чим змістовніше і відповідно якісніше проводить свій
вільний час особистість, тим більше вона зростає духовно і
фізично, тим яскравіше окреслюється її індивідуальність.
Існує думка, що сфера вільного часу це сфера свободи
людини від суспільства. Це не зовсім правильно, бо людина,
хоча й отримує більше свободи діяльності і вільний час, все
рівно не відокремлюється від суспільства і не стає
незалежною від нього. Навіть може бути навпаки, завдяки
своєму вільному часові людина стає більш залежною від
суспільства, тісніше з ним пов'язаною. Чи участь конкретного
індивіда у тому бразильському карнавалі відокремлює його
від суспільства? Чи робить його менш залежним від нього?
Навпаки, це її ще тісніше пов'язує із суспільством, бо сутність
карнавалу саме в масовості. Людина тут залишається вільною
лише в тому, що може вільно вирішувати: чи брати їй участь у

143