Page 141 - 4200

можна тільки виміряти вільний час якісно. Отже, у
формуванні вільного часу як самостійного соціального явища
було задіяно єдність кількісних та якісних критеріїв. Умовно
структуру вільного часу можна поділити на два рівні:
1) суспільно необхідний час – робочий тиждень, день,
кількість вихідних, відпустка, час, витрачений на певні
заняття поза роботою, дозвілля і т.д. - тобто, це кількісний
рівень;
2) індивідуальний вільний час – стосується внутрішнього
світу окремої людини, сприйняття нею свободи, яку надає їй
суспільство: світоглядна орієнтація, духовні потреби,
соціальна активність, політична лояльність. Тобто, це якісний
рівень: наскільки суспільно-необхідний час наповнений
певним змістом, що відображає якість життя.
Структура вільного часу розкриває два його аспекти:
зміст вільного часу як суспільну можливість й індивідуальну
потребу в ньому. В єдності цих двох аспектів і полягає
сутність вільного часу. Якщо робота як засіб існування є
необхідністю, то не меншою необхідністю є і вільний час.
Життя людини не можна звести лише до звичайної течії
буднів, у ньому визначне місце посідають свята, певні звичаї,
обряди. Взагалі, потяг людини до свята, мабуть, більший, ніж
до роботи. Працювати людину змушують певні обставини
виживання у складних природних і соціальних умовах, але
важкий тягар праці людина скидала з себе під час різних
святкувань. Тут вона могла розслабитися фізично і
психологічно, отримати добрий заряд бадьорості. Свята у
повсякденному житті людей відігравали роль яскравого
дійства, що скрашувало сірі одноманітні будні. Тут досить
лише згадати, як приклад, звичай карнавалів у Бразилії.
Карнавал - це всенародне свято, до якого готуються майже всі
протягом року, не шкодуючи на це коштів. Неодноразово
відмічалось, що деякі люди витрачали на карнавал останні
кошти і після нього змушені були починати з нуля, щоб

141