Page 144 - 4200

карнавалі, чи ні.
Чималу кількість обсягу вільного часу подекуди займає
дозвілля. Дозвілля, як ми вже говорили вище, - це той час, що
залишається від всього обсягу вільного часу для відпочинку і
розваг. До 20-х, 30-х років соціологів майже не турбувала
проблема організації та упорядкування дозвілля. Вважалось,
що вільний час на те і вільний, щоб людина могла займатися
тим, чим їй заманеться. Головну увагу було сконцентровано
на виробництві, на підвищенні продуктивності праці і всіх
чинниках, які впливають на цю продуктивність. Але численні
емпіричні дослідження, розвиток менеджменту людських
відносин на виробництві привели до висновку, що дозвілля у
вільний час не повинно бути кинутим напризволяще. Його
потрібно певним чином організовувати. Отже, паралельно з
менеджментом людських відносин у 20 - 30-х роках XX ст.
виникає інфраструктура організації дозвілля. Після другої
світової війни цей напрям розвивається особливо інтенсивно.
З 1969 року навіть видається міжнародний журнал «Сус-
пільство і дозвілля».
Вільний час стає об'єктом для цілих галузей діяльності:
шоу-бізнес, кіно, телебачення, картинні галереї, театр,
література, ресторани, кафе, туристські подорожі тощо. Ціла
індустрія розваг у суспільстві працює на забезпечення
зайнятістю людей у вільний час. Соціологи, економісти та й
політики зрозуміли, що добре налагоджена індустрія розваг і
відпочинку корисна для суспільства з усіх боків. По-перше,
одним із завдань вільного часу є відпочинок трудівника,
відновлення ним фізичних і духовних сил для роботи
наступного дня. Тому, щоб людина могла це зробити
найкращим чином, вона повинна мати можливість відпочити
так, як того сама забажає. Звідси - потреба найширшого
асортименту розваг і видів відпочинку. По-друге, поринаючи
після трудового дня у гущу розваг, людина тим самим
відмежовується від повсякденних соціальних, економічних та

144