Page 146 - 4200

Треба будувати індустрію дозвілля, організовувати її
економічно. Таким чином сфера вільного часу перетворюється
в соціальний інститут.
Досить цікавим є зв'язок між освітою і вільним часом.
Освіту вважають, головним чином, засобом залучення людей
у систему суспільного виробництва. Загальна тенденція
розвитку освіти від егалітарної до масової, від
вузькоснеціалізованої до освіти з широкою культурно-
гуманітарною основою веде до того, що освіта все більше
змішується зі сферою вільного часу, сферою дозвілля. Вони
взаємопов'язані і тому повинні сприяти розвитку один одного.
Професія, отримана завдяки певній освіті, це не просто
момент соціалізації людини, а ще й універсальне визначення
вільного життя людини. Професія диктує й обсяг вільного
часу кожного індивіда. Якщо робітник на заводі працює від
«гудка до гудка», то є інші професії, представники яких не
регламентовані певним часом і відповідно розпоряджаються
ним на свій розсуд. Від професії залежить тривалість
відпустки, а отже, і кількість вільного часу. Використання
індивідом свого вільного часу для отримання певної освіти є
засобом збільшення свого вільного часу у майбутньому. Але
тут є й інший бік проблеми: освіта із засобу отримання
додаткового вільного часу може стати діяльністю, яка входить
складовою частиною у вільний час. Тут нічого поганого
немає, якщо у людини виникає потреба вчитися і, отримавши
одну освіту, намагатися отримати ще й іншу, то вона стає
нібито покликанням людини і перетворюється поступово у
самоосвіту. Людина вільна і, якщо вона вибирає собі такий
шлях життя, так заповнює свій вільний час, то це її право.
3. Протиріччя вільного часу
У вільного часу є й певні протиріччя. Так, великий обсяг
вільного часу з позитивного явища може перетворитися у
негативне. Безробітний має досить багато вільного часу, але
це ніяк не можна вважати позитивною рисою його життя.

146