Page 76 - 420

необґрунтованість тези пропонента, не висуваючи ніякої ідеї на
заміну.
Посереднє, або опосередковане, спростування будується
іншим чином. Опонент може не аналізувати тезу протилежної
сторони, не перевіряти ні аргументів, ні доказів пропонента. Він
зосереджує увагу на докладному і всебічному обґрунтуванні
власної тези. Якщо аргументація ґрунтовна, робиться висновок
про хибність тези пропонента. Такий доказ хибності тези
можливий у тому разі, якщо теза і антитеза регулюються
принципом “третього не дано”, тобто істинним може бути лише
одне з двох тверджень.
Другий спосіб спростування — критика аргументів. Він
передбачає використання таких доказів, істинність яких не
викликає сумнівів. Якщо опоненту вдається довести хибність або
сумнівність аргументів, то звідси випливає необґрунтованість
тези. Критика аргументів може виявлятися в тому, що опонент
указує на неточний виклад фактів, двозначність узагальнення
статистичних даних, висловлює сумнів в авторитетності
експерта, на висновок якого посилається пропонент, і т. ін.
Критика демонстрації — третій спосіб спростування. У
цьому разі доводять, що в міркуваннях пропонента немає
логічного зв’язку між аргументами і тезою. Коли теза не
випливає з аргументів, вона вважається необґрунтованою і
потребує нової аргументації.
Такі основні правила аргументування, побудовані на ви-
користанні основних правил доказу і спростування. Тільки
дотримуючись їх, можна успішно вести полеміку в науковій
праці — дисертації, монографії, статті тощо.
Методологічна база наукового дослідження — це
принципова позиція дослідника. Важливо точно її визначити за
такою схемою: положення таке-то обґрунтоване тим-то, тоді-то.
Такі посилання звільнять дослідника від додаткових доказів
методологічних засад конкретного наукового дослідження.