Page 75 - 420

Третє — слід тримати під постійним контролем основну
думку і хід міркування, послідовний зв’язок основних висновків,
положень.
Для того, щоб аргументи були переконливими, до них ви-
суваються такі вимоги:
• аргументами можуть служити лише положення, істинність
яких була доведена, або вони взагалі ні в кого не викликають
сумніву, тобто аргументи мають бути істинними;
• аргументи слід довести незалежно від тези, тобто
дотримуватися правила їх автономного обґрунтування;
• аргументи не мають бути суперечливими;
• аргументи мають бути достатніми.
Помилкою є як недостатність аргументів, так і надмірність
Доказів. Слід дотримуватися логічного зв’язку між аргументами і
тезами.
Часто в науковій праці доводять не істинність, а
помилковість, хибність суджень або неправильність доказів
інших дослідників через установлення хибності або необґрунто-
ваність їхніх тверджень.
Спростування можна здійснювати трьома основними спо-
собами: критикою тези, критикою аргументів і критикою
демонстрації.
Перший спосіб — критика (спростування) тези полягає
в доказі необґрунтованості (хибності або помилковості)
виставленої опонентом тези. Спростування такого твердження
може бути прямим або опосередкованим.
Пряме спростування формулювання у вигляді
міркування, яке отримало назву “зведення до абсурду”. Аргумен-
тація в цьому разі будується таким чином: спочатку умовно
припускається істинність висунутого пропонентом положення і з
нього логічно виводять можливі наслідки.
Розмірковують при цьому приблизно так: припустимо, що
теза пропонента є істинною, тоді з неї випливають певні наслід-
ки. Якщо при порівнянні наслідків з фактами виявиться, що вони
суперечать об’єктивним даним, то аргументи визнають
необґрунтованими. На цій основі робиться висновок про хибність
і самої тези, оскільки хибні наслідки завжди свідчать про
хибність основи. За допомогою прямого спростування доводять