Page 15 - 4199

океаном, низька, що заважає створенню глибоководних течій,
які б допускали змішування вод на великих глибинах.
Прикладами таких морів є Середземне та Балтійське моря.
В залежності від кількості континентів, чиї береги моря
омивають, внутрішні моря діляться на міжконтинентальні
(Середземне та Червоне моря) і внутрішньоконтинентальні
(Жовте та Чорне моря).
Залежно від наявності зв'язку з іншими морями чи
Світовим океаном внутрішні моря можна поділити на
ізольовані (замкнуті) (Мертве, Аральське моря) та
напівізольовані (напівзамкнуті) (Балтійське, Азовське моря).
Зазвичай ізольовані моря вважаються озерами.
Окраїнні моря — це моря, які характеризуються
вільним зв'язком з океаном і, в низці випадків, відокремлені
від них ланцюгом островів або напівостровів. Зазвичай
окраїнні моря лежать на шельфі, але на характер донних
відкладень, кліматичний та гідрологічний режими, органічне
життя великий вплив надає не тільки материк, а й океан.
Окраїнним морям притаманні океанські течії, що виникають
завдяки океанічним вітрам. До морів такого типу належать:
Берингове, Охотське, Японське, Східно-Китайське, Південно-
Китайське, Карибське та інші.
Міжконтинентальні моря (іноді Середземні моря) —
це моря оточені з усіх сторін суходолом і які сполучаються з
океаном однією, або кількома протоками. До таких морів
належать Середземне, Червоне, Карибське.
З геологічної точки зору в окраїнних морях іноді
виділяють граничні моря — це моря, що лежать на геологічно
активних континентальних околицях. Таким чином, до цього
класу можна віднести окраїнні моря Тихого океану, які
знаходяться на геологічно активних континентальних
околицях, але не моря Атлантичного океану, котрі лежать на
пасивних околицях. Виділяють два типи граничних морів
залежно від напрямку субдукції океанічної кори. Один із

13