Page 81 - 4194

4
значень, то необхідно провести 5 = 625 дослідів. Виконати
таку кількість експериментів не завжди вдається і дослідни-
кам доводиться іти шляхом скорочення кількості чинників, які
впливають на процес. А це, у свою чергу, обмежує всебічність
вивчення того чи іншого процесу і дозволяє розв’язувати ли-
ше окремі часткові задачі.
Основна особливість методів раціонального планування
експерименту полягає в тому, що на основі мінімальної кіль-
кості дослідів виявляють загальні закономірності в межах змі-
ни кожного заданого чинника. Це досягається тим, що кожний
експеримент відрізняється від інших неповторюваним сполу-
ченням обраних чинників.
Професор В.В.Налімов, визначаючи планування експе-
рименту зазначив, що це «оптимальне керування» за неповно-
го знання «механізму явищ». Експерименти ставлять невели-
кими серіями за завчасно складеним алгоритмом. Після кож-
ної невеликої кількості дослідів результати спостережень об-
робляють і приймають вагоме рішення про те, що треба роби-
ти в подальшому. Планування експерименту він розглядав як
один з напрямків кібернетики.
Кібернетика – наука про загальні закономірності проце-
сів управління і передачі інформації в машинах, живих органі-
змах та суспільстві. Залежно від галузі й засобів застосування
кібернетичних методів розрізняють технічну, економічну та
біокібернетику.
Не зважаючи на те, що планування експерименту роз-
глядається як один з напрямків кібернетики, історично воно
склалося раніше, ніж виникли основні ідеї кібернетики. За-
сновником планування експерименту є відомий англійський
математик Рональд Фішер (1890-1962 рр.). Його книга, що
вийшла у світ 1935 р., поклала початок новому напрямку –
плануванню експерименту. Сучасні підходи до планування
експерименту були розвинені вже у 50-х роках нашого століт-
тя американськими вченими Боксом і Уілсоном.
Нині методи планування експерименту використовують-
ся під час дослідження різних об’єктів в структурній, нафтога-
зовій і рудній геофізиці. Планування експерименту різко під-
вищує точність і зменшує обсяг експериментальних дослі-
джень. Воно дозволяє знаходити оптимум функції, що харак-
теризує той чи інший процес. Модель процесу може бути опи-
80