Page 55 - 4194
P. 55

Метод  -  це  шлях,  спосіб  теоретичного  дослідження  або
           практичного здійснення чогось.
                Головна задача методології наукового пізнання полягає  у
           всебічному дослідженні методів отримання знань у різних галу-
           зях науки, вивчення засобів та методів підвищення ефективності
           розвитку  науки.  Досвід  показує,  що  цілеспрямована  розробка
           проблем  методології  сприяє  інтенсифікації  наукового  дослі-
           дження, зміцненню зв'язків всередині науки i науки з виробниц-
           твом.
                Вивчаючи  засоби  здійснення  експериментів,  спостере-
           жень i вимірів або методи i підходи до розробки теорій, мето-
           дологія виділяє суттєві ознаки, які притаманні емпіричним та
           теоретичним  дослідженням.  В  основу  наукової  методології
           закладено такі принципи, як наукова об'єктивність, всеосяж-
           ний  універсальний  взаємозв'язок,  діалектичне  протиріччя,
           єдність  якості  i  кількості,  діалектичне  заперечення,  відобра-
           ження.
                Наукова об'єктивність полягає у виявленні закономірно-
           стей, які існують поза свідомістю людини i незалежно від неї.
           Головна риса наукової об'єктивності - це послідовна i прин-
           ципова боротьба за істину. Недотримання принципу всеосяж-
           ного  взаємозв'язку  може  стримувати  розвиток  досліджень,
           вносити  суттєві  похибки,  гальмувати  розв’язання  окремих
           проблем.
                Діалектичне  протиріччя  засноване  на  законі  єдності  й
           боротьби протилежностей. Воно полягає в тому, що між сто-
           ронами  предмета  існують  не  тільки  протилежності,  а  й  єд-
           ність, причому ця єдність протилежностей дає їм можливість
           перетворюватись з однієї якості в іншу . Прикладом застосу-
           вання цього принципу може бути використання  перетворен-
           ня Фур’є для спектрального розкладу і синтезу  геофізичного
           сигналу.  Спочатку  сигнал  шляхом  прямого  перетворення
           Фур’є розкладається на гармонійні  функції (протилежності).
           Аналіз  отриманого  спектру    дозволяє  отримати  інформацію
           про частотні складові сигналу. Після цього виконується син-
           тез сигналу (об’єднання протилежностей) шляхом зворотного
           перетворення  Фур’є,  в  процесі  котрого об’єднуються  тільки
           корисні частотні компоненти сигналу. В результаті цього ми
           отримуємо геофізичний сигнал в новій якості – з відфільтро-
           ваними перешкодами.
                                          54
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60