Page 10 - 4190
P. 10

цих ситуацій. Досвід показує, що в багатьох випадках практично не-
            можливо одразу чітко сформулювати задачу так, щоб на її основі ста-
            ло  б  можливим  створення  моделі.  Процес  народження  задачі,  який
            називають постановкою задачі, фактично зводиться до послідовних

            переформулювань проблеми - зміни її сюжетної основи шляхом замі-
            ни реальних об'єктів на їхні абстрактні образи.
                  Завершується постановка задачі словесним і математичним опи-

            сом умови задачі. Словесне (текстове) формулювання задачі разом із
            пояснювальними  рисунками  або  схемами  називають  зовою  (концеп-
            туальною) моделлю, а зв'язки між найбільш важливими характерис-
            тиками об'єкту, записані у вигляді математичних співвідношень (рів-

            нянь,  нерівностей,  логічних  виразів),  являють  собою  математичну
            модель.
                  Зміст відповіді. Відповідь (тобто результат моделювання), як уже

            зазначалось, має містити інформацію, що надавала б можливості для:
                   прогнозування нових результатів;
                   одержання відомостей про непередбачені до цього властивості

            об'єкту;
                   полегшення прийняття рішень;
                   здійснення автоматичного управління.

                  Одержану відповідь необхідно проаналізувати й осмислити. Ви-
            конують це люди (спеціалісти), вони й роблять необхідні висновки.
                  Спрощуючі припущення. Вже на стадії постановки задачі триває
            процес виявлення основних (суттєвих) ознак об'єкту. Деякі його риси

            уявляються  дослідникові  важливими,  ряд  інших  -  другорядними.
            Відмова  від  ряду  особливостей,  несуттєвих  на  думку  дослідника,
            приводить до спрощення й ідеалізації. Опис об'єкту формулюється у

            вигляді  спрощуючих  принущень,  які  входять  до  сюжетної  основи
            майбутньої  концептуальної  моделі.  Спрощуючі  припущення  зумов-
            люють існування певних границь застосовності будь-якої моделі.
                  Головне протиріччя в моделюванні. У моделюванні завжди існує

            серйозне  протиріччя:  з  одного  боку  моделювання  неможливе  без
            спрощення,  без  нехтування  другорядними  чинниками,  а  з  другого  -

            завжди існує  ризик  “переспростити”  модель,  відкинувши  якісь важ-
            ливі  риси  об’єкту  разом  із  другорядними.  Адже  заздалегідь  важко
            зрозуміти, які риси об'єкту є важливими, а які - другорядними, адже
            це об’єкт ще не вивчено. Як правило, це самий відповідальний етап у

            моделюванні.
                  Звернемося  до  такого  прикладу.  Прийнявши  припущення,  що

                                                              10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15