Page 10 - 4190

цих ситуацій. Досвід показує, що в багатьох випадках практично не-
можливо одразу чітко сформулювати задачу так, щоб на її основі ста-
ло б можливим створення моделі. Процес народження задачі, який
називають постановкою задачі, фактично зводиться до послідовних

переформулювань проблеми - зміни її сюжетної основи шляхом замі-
ни реальних об'єктів на їхні абстрактні образи.
Завершується постановка задачі словесним і математичним опи-

сом умови задачі. Словесне (текстове) формулювання задачі разом із
пояснювальними рисунками або схемами називають зовою (концеп-
туальною) моделлю, а зв'язки між найбільш важливими характерис-
тиками об'єкту, записані у вигляді математичних співвідношень (рів-

нянь, нерівностей, логічних виразів), являють собою математичну
модель.
Зміст відповіді. Відповідь (тобто результат моделювання), як уже

зазначалось, має містити інформацію, що надавала б можливості для:
 прогнозування нових результатів;
 одержання відомостей про непередбачені до цього властивості

об'єкту;
 полегшення прийняття рішень;
 здійснення автоматичного управління.

Одержану відповідь необхідно проаналізувати й осмислити. Ви-
конують це люди (спеціалісти), вони й роблять необхідні висновки.
Спрощуючі припущення. Вже на стадії постановки задачі триває
процес виявлення основних (суттєвих) ознак об'єкту. Деякі його риси

уявляються дослідникові важливими, ряд інших - другорядними.
Відмова від ряду особливостей, несуттєвих на думку дослідника,
приводить до спрощення й ідеалізації. Опис об'єкту формулюється у

вигляді спрощуючих принущень, які входять до сюжетної основи
майбутньої концептуальної моделі. Спрощуючі припущення зумов-
люють існування певних границь застосовності будь-якої моделі.
Головне протиріччя в моделюванні. У моделюванні завжди існує

серйозне протиріччя: з одного боку моделювання неможливе без
спрощення, без нехтування другорядними чинниками, а з другого -

завжди існує ризик “переспростити” модель, відкинувши якісь важ-
ливі риси об’єкту разом із другорядними. Адже заздалегідь важко
зрозуміти, які риси об'єкту є важливими, а які - другорядними, адже
це об’єкт ще не вивчено. Як правило, це самий відповідальний етап у

моделюванні.
Звернемося до такого прикладу. Прийнявши припущення, що

10