Page 11 - 4190
P. 11
приріст населення деякого міста пропорційний кількості мешканців,
ми одержимо математичну модель, яка виявляється правильною лише
в дуже грубому наближенні. Якщо ж врахувати кількість людей по-
хилого віку і дітей (непродуктивну частину населення), то модель за-
знає певних ускладнень. А якщо включити до моделі такі чинники, як
рівень освіти, кількість працюючих жінок, рівень добробуту тощо, то
математична модель стане вже настільки складною, що побудувати й
вивчити її буде і зовсім непросто. Однак навіть при врахуванні подіб-
них факторів модель може виявитись далекою від дійсності: адже в
ній не врахований ряд випадкових факторів - міграція населення, ста-
тистика шлюбів і розлучень та багато іншого.
Мета дослідника – знайти “золоту середину”: створити достатньо
просту модель процесу, не позбавляючи його першорядних влас-
тивостей. Тут не існує якихось конкретних рекомендацій. Це сфера
особистого досвіду, заснованого на ньому професійної інтуїції, рівня
та якості освіти, інтелекту та творчості дослідника. Моделювання - це
мистецтво і ним, як, до речі, й будь-яким іншим мистецтвом, можна
оволодіти лише через аналіз чужих і власних вдалих і невдалих дій,
лише виконуючи постійно вправи, тобто постійно розв'язуючи дослі-
дницькі задачі.
Кожному об'єкту залежно від мети дослідження можна поставити
у відповідність різні моделі. При цьому властивості об'єкта, суттєві
при побудові однієї моделі, можуть виявитися (і часто виявляються)
другорядними для іншої.
Математичне моделювання часто порівнюють з натурним (лабо-
раторним) експериментом. При цьому аналогом математичної моделі
є спеціально побудована дослідна установка, за допомогою якої до-
слідники задають питання природі шляхом контрольованої зміни
умов досліду і вивчаючи наслідки таких дій.
У математичному моделюванні питання задають математичній
моделі. І якщо в сучасних складних і коштовних дослідних установ-
ках зміна деяких умов може призвести до значних технічних і еко-
номічних утруднень, то математичним моделям такі утруднення, як
правило, невідомі.
Перевірка на адекватність. Побудовану модель слід піддати пе-
ревірці на вірогідність, тобто встановити, чи досить правильно її ре-
зультати відбивають поведінку об’єкт-оригінала в досліджуваних си-
туаціях, тобто, чи достатньо повною є відповідність результатів мо-
делювання поведінці реального об'єкта. Це своєрідний "момент істи-
11