Page 119 - 4184

Ризики такої пильної уваги для компанії полягають насамперед у
тому, що рішення витратити прибуток на викуп акцій інвестори
можуть сприйняти як відсутність у менеджменту умінь і знань щодо
того, як розпорядитися наявними ресурсами. Ще одна небезпека
полягає в тому, що в інвесторів може виникнути підозра наче
менеджмент компанії обізнаний про майбутнє зростання курсу
акцій, проте не робить цю інформацію публічною або ж навпаки –
викуп акцій так чи інакше обов'язково пов'язаний з кризовими
явищами в діяльності компанії, які вже проявляються.
Основні цілі програм викупу акцій:
— раціоналізувати структуру капіталу;
— замінити програми виплати дивідендів;
— домогтися «цифрового» ефекту та збільшення доходу на
одну акцію;
— запобігти ворожого поглинання;
— збільшити кількість акцій, призначених для опціонних
програм;
— підтримати курс акцій.
Інтерес до програм зворотного викупу акцій особливо зріс в
останні 20 років. В кінці 1990-х витрати компаній на викуп акцій
вперше перевищили розмір виплачених ними дивідендів. Так, лише
в США витрати корпорацій на викуп своїх акцій у відсотковому
відношенні до їх доходів зросли більш ніж у десять разів у
порівнянні з аналогічними показниками 1980 р. За оцінками
компанії Standard & Poor's, лише за 2012 рік компанії зі списку
«S&P 500» викупили свої акції на суму 586 млрд. доларів. Так, IBM
з 1995 р. викупила своїх акцій на суму близько 80 млрд. доларів.
Зрозуміло, це можливо тільки для компаній з дуже великою
кількістю акцій, що перебувають у вільному обігу (англ. free float).
Позитивний момент програм з викупу акцій криється в тому, що
компанія може її припинити за своїм розсудом у будь-який момент,
у тому числі раніше зазначеного терміну.
Після «чорного вівторка» – теракту 11 вересня 2001 року у
США були пом'якшені правила щодо викупу акцій для підтримки
фондового ринку. Аналогічні кроки в умовах світової фінансової
кризи зробила влада КНР.

118