Page 86 - 4127

 коригування прогнозу в разі появи нових даних
про об’єкт;
 врахування імовірнісного характеру реальних
процесів щодо основних тенденцій та оцінка
ймовірності реалізації однієї з них;
 можливість вибору оптимального варіанту;
 одержання надійних прогнозів та достовірність
інформації;
 простота методики прогнозування для
розуміння та використання.
Статистична, фінансово-бухгалтерська,
оперативна звітність підприємств та патентно-
ліцензійна й науково-технічна документація є
основними джерелами отримання інформації для
прогнозування.
Успіх прогнозування залежить від: достатньої
кількості та достовірності інформації про
прогнозований процес і об’єкт управління,
правильного формулювання задачі прогнозування й
обґрунтованості вибору методу її розв’язку,
наявності необхідних обчислювальних потужностей.
У прогнозуванні використовують кількісні та
якісні методи. Кількісні методи опираються на
інформацію, яку можна отримати, знаючи тенденції
зміни параметрів чи маючи статистично достовірні
залежності, що характеризують продуктивну
діяльність об’єкта управління. Сучасні методи
прогнозування засновані на використанні різних
математичних теорій. До них належать
функціональний аналіз, теорія рядів, теорія
екстраполяції та інтерполяції, теорія ймовірності,
математична статистика, теорія випадкових
функцій і випадкових процесів, кореляційний
аналіз, теорія розпізнавання образів. За основу

86