Page 36 - 363_

37

Поелементне ділення векторів. Здійснюється за допомогою
сполучення знаків “. / ”. Результатом є вектор, кожен елемент якого е

часткою від ділення відповідного елемента першого вектора на
відповідний елемент другого вектора.

Поелементне ділення векторів у зворотному напрямку. Здійснюється за
допомогою сполучення знаків “ .\ ” . Результатом є вектор, кожен елемент

якого є часткою від ділення відповідного елемента другого вектора на

відповідний елемент першого вектора.
Поелементне піднесення до степеня. Здійснюється за допомогою

^
сполучення знаків “ . ”. Результатом є вектор, кожен елемент якого є
відповідним елементом першого вектора, піднесеним до степеня, що
визначається значенням відповідного елемента другого вектора.

Приклад:

>> x = [1, 2, 3, 4, 5]; у = [-2, 1, 4, 0, 5];
>> disp(x + 2)
3 4 5 б 7
>> disp(y - 3)
-5 -2 1 -3 2
>> disp(x .* y)
-2 2 12 0 25
>> disp(x ./ y)
Warning: Divide by zero
- 0.5000 2.0000 0.7500 Inf 1.0000
>> disp(x .\ y)
- 2.0000 0.5000 1.3333 0 1.0000
>> disp(x .^ y)
1 2 81 1 3125
Вище зазначені операції дозволяють дуже просто обчислювати (а потім
будувати графіки) складних математичних функцій, не використовуючи при

цьому оператори циклу, тобто проводити побудову графіків у режимі

калькулятора.
Для цього досить задати значення аргументу як арифметичну

прогресію так, як це було вказано раніше у 4.1, а потім записати потрібну
функцію, використовуючи знаки поелементного перетворення векторів.

Наприклад, нехай потрібно обчислити значення функції:
-hx
y = a *e * sinx
значень аргументу x від 0 до 10 із кроком 1. Обчислення масиву
значень цієї функції за вказаних умов можна здійснити за допомогою тільки
двох простих операторів:
>> a = 3;h = 0.5;