Page 35 - 363_
P. 35

36




                   >> cross(vl,v2)
                        ans=
                                -3     6    -3
                   На  цьому  перелік  припустимих  математичних  операцій  з  векторами
            вичерпується.


                4.3.2 Дії no перетворенню векторів (поелементне перетворення векторів)

                   У мові  MatLAB  припустимий   цілий   ряд  операцій,   що  перетворюють

            заданий  вектор  на  іншій  того  ж  розміру  й  типу,  але  ці  операції  не  є
            математичними  операціями  з  вектором  як  математичним  об'єктом.  Усі  ці

            операції  перетворюють  елементи  вектора  як  елементи  звичайного

            одновимірного  масиву  чисел.  До  таких  операцій  належать,  наприклад,  всі
            елементарні  математичні  функції,  які  наведені  у  першому  практичному

            занятті,  які  залежать  лише  від  одного  аргументу.  У  мові  MatLAB  запис,
            наприклад,  типу  Y=sin(X),  де  X  –  деякий  відомий  вектор,  приводить  до

            формування  нового  вектора  Y,  що  має  той  самий  тип  і  розмір,  але

            елементи  якого  дорівнюють  синусу  відповідних  елементів  вектора-
            аргумента X. Наприклад:

                   >> x = [-2, -l, 0, l ,2];
                   >> у = sin(x)
                        y =
                             -0.9093   -0.8415         0   0.8415    0.9093
                   >> z = tan(x)
                        z =
                             2.1850   -1.5574        0    1.5574   -2.1850
                   >> v = exp(x)
                        v=
                             0.3679    1.0000    2.7183    7.389
                   Окрім  цих  операцій,  у    MatLAB    передбачені  кілька  операцій

            поелементного  перетворення,  які  здійснюються  за  допомогою  знаків
            звичайних  арифметичних  дій.  Ці  операції  застосовуються  до  векторів

            однакового  типу  і  розміру.  Результатом  їх  є  вектор  того  самого  типу  й

            розміру.
                   Додавання    (віднімання)    до  кожного  елемента  вектора  числа.

            Здійснюється за допомогою знаку “ + ”  (“ – ”).

                   Поелементне  множення  векторів.  Здійснюється  за  допомогою
            сполучення  знаків  “.*”,  що  записуються  між  іменами  векторів,  які

            перемножуються.  Результатом  є  вектор,  кожен  елемент  якого  є  добутком
            відповідних елементів векторів-співмножників.
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40