Page 32 - 363_

33

Мова MatLAB надає користувачеві можливість скороченого введення
вектора, значення елементів якого є арифметичною прогресію. Якщо позначити:

nz – початкове значення цієї прогресії (значення першого елемента вектора); kz
– кінцеве значення прогресії (значення останнього елемента вектора); h –

різницю прогресії (крок), то вектор можна ввести за допомогою короткого
рядка “V = nz : h : kz”. Наприклад, введення рядка “V = - 0.1 : 0.3 : 1.4 ”

приводить до такого результату:

Таким чином вводяться вектори-рядки. Вектор-стовпець вводиться
аналогічно, але значення елементів у їх переліку відділяються знаком “ ; ”.

4.2. Формування векторів
MatLAB має кілька функцій, які дозволяють формувати вектори деякого

певного вигляду.
Функція zeros(1, N) формує (утворює) вектор-рядок із N нульовими

елементами. Аналогічно zeros(N, 1) створює вектор-стовпець із N нульових
елементів.

Функція ones(M, N) утворює матрицю з M рядків і N стовпців, кожен

елемент якої дорівнює одиниці. Тому ones(l, N) формує вектор-рядок, a
ones(M,1) - вектор стовпець з одиничних елементів.

Функція rand(m,n) формує матрицю розміром (m*n) з елементами, що є

випадковими рівномірно розподіленими числами у діапазоні від 0 до 1.
Вектори, значення елементів яких є випадковими рівномірно розподіленими,

формуються таким чином: rand(l, n) – для вектора-рядка і rand(m, 1) – для
вектора-стовпця.

Функція randn(m,n) здійснює аналогічну операцію, але значення