Page 205 - 35

збільшенні кількості вуглецю і легуючих домішок обробка сталі проводиться з
меншою швидкістю.

Сталі з дрібнозернистою структурою більш пластичні і легше
обробляються. Оброблюваність різних матеріалів характеризується

коефіцієнтом K , який показує відношення швидкості даного матеріалу до
Мv
швидкості матеріалу, прийнятого за еталон, при однакових умовах обробки.

Чим вище значення K , тим краща оброблюваність матеріалу. Наприклад, для
Мv
конструкційних низьколегованих хромистих і хромонікелевих сталей

K Мv  0, 8; для нержавіючої сталі K Мv  0, 5... 0, 6 , для силуміну і дюралюмінію

K Мv  4... 6 . Еталонним матеріалом є вуглецева сталь із  в  750 МПа.

Важко обробляються деталі з високолегованих жароміцних нержавіючих

сплавів на нікелевій, титановій та іншій основі, які мають велику в’язкість,

високу теплоємність і низьку теплопровідність. І тому при обробці цих

матеріалів швидкість різання вибирається меншою, ніж для з вуглецевої сталі з

тими ж механічними властивостями. Так, наприклад, при обробці сталі

3Х14НВ2М, у якій теплопровідність в 2,5 рази нижча, ніж у сталі 45, швидкість

різання знижують у 3 рази.

Температура в зоні різання прискорює знос інструментів, але не завжди є

вирішальним фактором, який визначає рівень швидкості при різанні. Часто

вирішальним є здатність оброблюваного матеріалу чинити опір різанню.

Стираюча здатність металів залежить від їх структури. Багато сталей має

структуру перліту - суміш фериту з цементитом. Ферит (-залізо) дуже м’який і

пластичний. Цементит (карбід заліза), навпаки, дуже твердий).

Частинки цементиту, подібно до зерен абразиву, дряпають робочі поверхні

інструмента, прискорюючи його затуплення. Найбільшу стираючу здатність

має пластинчатий перліт, в якому частинки цементиту мають форму пластинок

з гострими кромками. В зернистому перліті частинки цементиту знаходяться у

формі зерен, округлої форми. Відповідно при такій структурі можна

використати високу швидкість різання, ніж при структурі пластинчастого

183