Page 203 - 35
P. 203

(малих   )  знижується  продуктивність,  а  при  малих  T   (високих   )  різко
                  зростає  витрата  інструмента  і  витрата  часу  на  його  переточування  і


                  переустановлення. В обох випадках робота неекономна.
                        Потрібно  вибрати  T   таким  чином,  щоб  витрати  на  інструмент,  його


                  переточування, переустановку і підналадку були мінімальними. Таке значення

                  стійкості називається економічною (T ).
                                                               ек
                        Економічні  стійкість  інструмента  відповідає  найменшій  собівартості

                  обробки.  Економічна  стійкість  інструмента  залежить  від  багатьох  факторів,

                  головними  серед  них  є:  ціна  інструмента,  витрати  на  переточування

                  інструмента, час, який витрачається на його заміну, чутливість інструмента до

                  зміни швидкості різання, що характеризується показником відносної стійкості.

                        Залежність економічної стійкості T  від перерахованих факторів така: чим
                                                                  ек
                  дорожчий інструмент і вищі витрати на його переточування, чим більший час

                  на заміну затупленого інструмента і чим менший показник відносної стійкості

                  m , тим більша економічна стійкість інструмента.


                        Середнє значення економічної стійкості різних різальних інструментів від
                  5 до 600 хв. На практиці використовують нормативні дані (див. табл. 6.1 ... 6.3)


                  –  для  різців  T    30... 90  хв,  свердл  4...170  хв.,  зенкерів  12...80  хв.,  розверток
                                   ек
                  40...120 хв. І фрез 60...480 хв. Чим дорожчий інструмент, складніший профіль і

                  більші витрати часу на поновлення його різальних властивостей і заміну, тим

                  його стійкість повинна бути більшою.

                        Вплив властивостей оброблюваного матеріалу. Швидкість  різання, що

                  допускається  інструментом,  залежить  від  фізико-механічних  властивостей

                  оброблюваного матеріалу: міцності, в’язкості, теплоємності, теплопровідності,

                  а  також  структури,  абразивних  включень  і  стану  поверхневого  шару.  Чим

                  більше  в  сталі  вуглецю  і  домішок  вольфраму,  титану,  хрому  та  інших

                  елементів, які утворюють високоміцні, тугоплавкі карбіди, тим вища твердість і

                  міцність сталі, тим більше виділяється тепла в процесі різання.

                        І тому із підвищенням механічних властивостей оброблюваного матеріалу

                  швидкість різання слід зменшувати. Так, наприклад, коли для обробки деталей

                                                                                                               181
   198   199   200   201   202   203   204   205   206   207   208