Page 18 - 347_


Поле відомої напруженості H можна отримати за допомогою
o
кругового контуру з струмом. Як випливає з (46.5) при h=0 напруженість
магнітного поля в центрі кругового контуру, що має N витків радіуса R

дорівнює (46.9). Напрям вектора H визначається за правилом свердлика
o
 
(рис. 46.6). Що стосується визначення напрямів векторів H і H , то для
x
цього використовують магнітну стрілку.
Спочатку в полі невідомої напруженості вона орієнтується вздовж

вектора H , а при вмиканні відомого поля кругового струму вздовж
x

вектора напруженості H (рис. 46.6). Підставивши (46.9) в (46.8),
отримаємо робочу формулу (46.10) для розрахунку шуканої напруженості

H .
x
H  H  tg  (46.8)
x 0
I
H  N (46.9)
0
 2 R
I
H  N tg  (46.10)
x
 2 R
При експериментальному визначенні горизонтальної складової
напруженості магнітного поля Землі магнітна стрілка повинна вільно
обертатись в горизонтальній площині. Найбільш доцільно проводити
досліди при відхиленні стрілки на 45 при найменший відносній похибці
забезпечує умову H x = H 0.
Так прологарифмувавши і продиференціювавши вираз (46.10) ,
2  
отримаємо формулу похибок (46.11), де дійсно відносна похибка
sin 
0
буде мінімальна при   45 .
H x N I R 2  
    (46.11)
H x N I R sin 
О На рис 46.7 наведена схема
1 лабораторної установки для
визначення горизонтальної
складової напруженості магнітного
С С + поля Землі.
В центрі вертикально
2
О розташованого кругового контуру 1
А К
знаходиться магнітна стрілка 2 ,
(компас з шкалою відліку кута
повороту стрілки), Сила струму в

контурі вимірюється амперметром ,
реостат а регулюється реостатом.
Двополюсний ключ К дає
Рисуонк 46.7
18