Page 14 - 347_

Лабораторна робота № 46
ВИЗНАЧЕННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ
НАПРУЖЕНОСТІ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛІ

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з елементами земного магнетизму та на
основі принципу суперпозиції освоїти методику визначення
напруженості магнітного поля.
ПРИЛАДИ: джерело постійного струму, круговий контур, амперметр,
реостат, двополюсний ключ, компас.

Явище магнетизму відомо людям ще з давніх часів. Так, саме
слово ”магніт” походить від Магнесії, міста у древній Малій Азії, де
знаходили природний залізняк, що притягував залізні предмети. Одне з
перших практичних застосувань магнетизму - це магнітна стрілка , яка
вказувала напрями на полюси Землі ( компас ). З основними
характеристиками магнітного поля, з елементами земного магнетизму та
методикою експериментального визначення напруженості магнітного поля
знайомить дана робота.

1. МАГНІТНЕ ПОЛЕ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
Поле нерухомих електричних зарядів - електростатичне поле.
Якщо заряди рухаються , то крім електричного поля вони створюють
магнітне поле. Силовою характеристикою магнітного поля є його індукція

(вектор B ). Так , на прямолінійний провідник довжиною L з струмом I в
однорідному магнітному полі індукцією B діє сила Ампера (46.1), де  -

о
кут між вектором B та провідником L. При  = 90 на провідник буде
діяти максимальна сила F max і модуль індукції магнітного поля
визначиться, виразом (46.2):
F   I  B  L sin  (46.1)
F max
B  (46.2)
I L 
Н
Одиниця індукції магнітного поля 1 Тл(тесла). Тл 11 - це індукція
А м
такого однорідного магнітного поля в якому на перпендикулярно
розташований до вектора індукції провідник довжиною 1м з струмом 1А
діє сила 1Н.
Напрям вектора індукції магнітного поля можна визначити за
допомогою магнітної стрілки, а саме :

B За напрям вектора магнітної індукції
S N беруть напрям від південного полюса S до
північного N стрілки, яка вільно
Рисунок 46.1 встановлюється в магнітному полі (рис. 46.1).

14