Page 31 - 332_

неполярних сполук; молекули більших розмірів проникають
шляхом дифузії через пори або шляхом піноцитозу.
Мембрани другого типу є проникними для більшості
полярних молекул завдяки існуванню транспортної системи.
Через мембрани третього типу відбувається активне
перенесення токсиканта, тобто молекули, іони з середовища з
нижчою концентрацією переходять у середовище з вищою
концентрацією за допомогою строго спеціалізованих
транспортних систем. Мембрани четвертого типу
характеризуються мозаїчною будовою, пропускають у
клітини переважно молекули води та аніони невеликого
розміру.
Розподіл токсикантів в організмі. Токсиканти, що
надійшли у кров, розносяться нею до клітин. Кількість
отрути у кожному органі буде залежати від його
кровопостачання. Найбільше крові протікає через серце,
легені, мозок та печінку. Особливості речовин (дисоціація,
розчинність у середовищах) позначаються на їх розподілі в
організмі (добре розчинні у ліпідах речовини легко
проникають крізь біологічні мембрани, швидко і селективно
розподіляються у багатих на ліпіди та насичених кров’ю
органах і тканинах, переважно у головному та спинному
мозку).
У результаті нерівномірного розподілу токсиканти
можуть локалізуватись або депонуватись у певних органах чи
тканинах. У жировій тканині депонуються переважно
жиророзчинні речовини (хлорпохідні насичених
вуглеводнів), у кістковій тканині – сполуки барію, свинцю,
фтору, стронцію, у кістковому мозку – бензол, у головному
мозку – аміназин, у нирках – сполуки ртуті, у шкірі – сполуки
золота та срібла. Місце локалізації деяких токсикантів
30