Page 29 - 332_

фізичних і хімічних властивостей, рН вмісту шлунку та
кишок та деяких інших факторів. Якщо у шлунок надходять
токсичні речовини кислотного чи основного характеру у
недисоційованому стані, то під впливом кислотності
шлункового соку (рН=1,3 ...3,0) відбувається дисоціація на
іони лише речовин основного характеру. Тому органічні
речовини основного характеру (алкалоїди, аміни) у шлунку
не всмоктуються у кров, а дисоціюють на іони і виводяться.
Речовини кислотного характеру (барбітурати) перебувають у
недисоційованому стані, легко потрапляють у кровоносну
систему і розносяться до клітин. Вміст тонкої кишки має
дещо нижчу кислотність (рН=5,07 ... 7,07), тому речовини
основного характеру мають більшу ймовірність потрапити у
кровоносне русло.
Через дихальні шляхи в організм можуть проникати
шкідливі речовини, які знаходяться у повітряному
середовищі у вигляді газів, аерозолів, дрібнодисперсного
пилу. Це найшвидший шлях надходження токсикантів до
клітин організму, що пояснюється великою поверхнею
легеневих альвеол, незначною товщиною альвеолярних
мембран, інтенсивним потоком крові у легеневих капілярах.
Деякі леткі речовини (ацетон, хлористий водень)
всмоктуються вже у верхніх дихальних шляхах. Однак
більшість таких речовин найповніше всмоктується у легенях
за законом простої дифузії у напрямку падіння градієнта
концентрації. Граничний вміст речовини у крові залежить від
її фізико-хімічних властивостей, зокрема коефіцієнта
Оствальда. При посиленому диханні зростає швидкість
наростання рівноваги кров-повітря, особливо для речовин з
високим коефіцієнтом розчинності, що має прямий зв’язок з
часом прояву певного ефекту (напр., летальність).

28