Page 186 - 2585

ЛЕКЦІЯ 11. ЕПОХИ СКЛАДКОУТВОРЕННЯ
ПАЛЕОЗОЙСЬКОГО ЕТАПУ. МЕЗО-
КАЙНОЗОЙСЬКИЙ ЕТАП

Палеозойський етап (0,7-0,2 млрд. р.) – платформово-
геосинклінальний. Початок даного етапу ознаменувався
енергетичним формуванням (розкриттям)
міжконтинентальних геосинклінальних поясів:
Північноатлантичного, Урало-Охотського,
Середземноморського. На найбільш зрілій стадії свого
розвитку вони повинні були представляти океани
північноатлантичного типу, тобто з чисельними
мікроконтинентами.
З утворенням міжконтинентальних геосинклінальних
поясів платформи північного ряду набули свої близькі до
сучасних рис, в той час як на півдні їм протистояв
суперконтинент Гондвани. В кінці рифею або у венді
ранньоавлакогенна стадія розвитку північних платформ
змінилась синеклізною, а потім плитною, в той час, як
Гондвана у ранньому палеозої залишалась майже повністю
(крім Австралії) піднятою вище рівня океану і тільки в
середньому палеозої почала зазнавати часткового занурення.
Вже перед вендом, а потім в ранньому кембрії – початку
ордовика по периферії геосинклінальних поясів почалась
акреція континентальної кори, яка протікала паралельно із
спредінгом центральних зон поясів.
В кінці ордовика стиснення одержали перевагу над
розтягненням, яке привело в кінці силуру – початку девону до
ліквідації геосинклінального режиму і переходу до орогенезу
на значних просторах міжконтинентальних поясів. В середині
карбону на більшій частині площі цих поясів проходить
період до заключних деформацій, метаморфізму і гранітизації.
В кінцевому результаті пройшло відновлення суцільності
континентальної кори на місці цих поясів і приєднання
платформ разом з Гондваною привело до виникнення
гігантського суперконтиненту – Пангнея. Його називають
Пангнея ІІ на віміну від Пангнеї І – рифейського

185