Page 176 - 2585

зоні; мілководна - в області шельфу; батіальна - в області
континентального схилу та абісальна - в області ложа
Світового океану і глибоководних западин.
Осади, які формуються в літоральній та мілководній
зонах, називаються неритовими, а в батіальній та абісальній
зонах -пелагічними. В межах літоральної та мілководної зон
формуються теригенні, органогенні та хемогенні осади.
Пелагічні осади на 70% складаються із теригенного матеріалу.
Вони, переважно, - уламково-глинисті й глинисті,
алюмосилікатного складу. Розповсюджені в морях і в
прилеглих до континенту районах океанів на будь-яких
глибинах.
Біля пологих плоских берегів переважно формуються
opганогенні карбонатні за складом осади і, так звані, осади
пляжів. Органогенні осади утворюються за рахунок
накопичення залишків фауни і флори, яка дуже поширена на
літоралі і плоских узбережжях. В утворенні цих осадів
особливо велика роль належить рослинності та приростаючим
організмам.
Багаторазове переміщення уламків призводить до їх
диференціації і відкладання за масою. Найбільш великі
уламки (валуни, галька) переносяться на незначну відстань і
складають в основному береговий вал. Дальше від нього в
море відносяться піщані частинки різної величини, а ще далі -
алевритові та глинисті різновидності.
Водна товща, дно і надра Світового океану містять
різноманітні тверді, рідкі та газоподібні мінеральні утворення,
що мають промислову цінність. Найбільше значення мають
нафта і газ, розсипні родовища олова, рідкісних металів,
золота, алмазів, залізо-марганцеві конкреції, намули та
масивні сульфіди, фосфорити, нерудні будівельні матеріали
тощо. Підраховано, що в надрах Світового океану зараз
знаходиться не менше половини світових ресурсів нафти і
газу. На шельфі Світового океану виявлено сотні родовищ
нафти і газу. Зокрема, понад 500 родовищ - у Північному морі,
близько 40 родовищ – у Перській затоці. Перспективи
нафтогазоносності пов'язуються з осадовими товщами на

175