Page 172 - 2585

утворення комплексів осадових гірських порід і вирівнювання
дна Світового океану.
Течія - це горизонтальне переміщення водних мас в
океанах і морях. Характеризуються вони певним напрямом
розповсюдження, швидкістю й сталістю у часі.
Крім морських течій існують морські протитечії. Вони
спрямовані проти переважаючих у даному районі морських
течій, як правило, поверхневих. Морські протитечії у
підповерхневих, глибинних і придонних шарах вод океану
зумовлені кліматичними умовами, особливостями вітрового
режиму, градієнтами тиску та іншими причинами. Морські
течії й протитечії утворюють у Світовому океані замкнуті
кругообіги, сприяючи обміну енергії в системі “океан-
атмосфера-материк”.
Морські хвилі являють собою коливні рухи води у
морях та океанах. Вони виникають внаслідок дії вітру, змін
атмосферного тиску, підводних землетрусів, припливотворних
сил Сонця і Місяця, нерівностей дна та при переміщенні
cyдeн. Mорські та океанічні хвилі досягають великої висоти і
часто набирають значну швидкість. У відкритому океані
нормальна висота хвилі сягає 1,5-4,5 м, збільшуючись при
сильних штормах до 15-30 м. Максимальну висоту хвилі до 37
м зафіксовано у Тихому океані.
Потужні морські хвилі виникають при землетрусах на
дні водойми. Їх називають цунамі. Такі хвилі
розповсюджуються зі швидкістю від 50 до 1 000 км/год.
Висота хвиль в області виникнення цунамі сягає 0,1-5 м, а біля
узбережжя збільшується до 10-50 м і більше. Вони мають
надзвичайно велику руйнівну силу. Досягаючи узбережжя,
цунамі викликають руйнування, іноді катастрофічні, як,
наприклад, Курильське (1952 p.), Чілійське (1960 р.),
Аляскінське (1964 р.).
Припливи та відпливи являють собою періодичні
підняття та опускання рівня вод Світового океану під дією
сил, що виникають між Землею і Сонцем та Землею і
Місяцем. Характер припливів і відпливів залежить від
взаємного розташування Землі, Місяця і Сонця, а також

171