Page 87 - 2575
P. 87

Третя подія мала місце у 2007 році: саме тоді виникли перші проблеми в американських фі-
            нансових компаніях, і тоді ж почалися розмови про питання, пов'язані з фінансуванням придбання
            житла та операціями з іпотечними цінними паперами. А вже у 2008 році світ втягнувся в світову
            фінансову кризу.
                 2008-2009 роки -роки кризи. Тоді відбулося безпрецедентне втручання держави в економіку,
            яке здійснювалося на різних рівнях  і призвело в тому числі  до зміни мандату  діяльності  МВФ.
            МВФ відмовився від підтримки золото-валютних резервів, його представники стали більше гово-
            рити про необхідність підтримки державних фінансів, тобто фінансування дефіцитів.
                 2010 рік став роком першої в історії фундаментальної кризи єврозони, яка почалася в Греції.
            На сьогоднішній день це перша криза валюти, яка почалася в фінансових сферах. Вона поставила
            великі виклики перед Європейським Союзом.
                 Аналізуючи  економічний  розвиток  України  в  період  2000-2010  рр.,  можна  виділити  кілька
            важливих подій, які мали суттєві соціально-економічні наслідки. Першою важливою подією став
            2003 рік, коли спробували провести пенсійну реформу. Тоді прийняли кілька законів про пенсійну
            систему України, зокрема, Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення. Сама постановка цього
            питання була революційною для того часу і залишається такою досі. Але пенсійна реформа не пі-
            шла. Хоча ідеї, пов'язані з трьома рівнями, вже були закладені.
                 Друга важлива подія сталася у 2005 році - повторна приватизація Криворіжсталі. Це показало,
            що за певних умов і за реального конкурентного середовища можна отримати значно більше, ніж
            за будь-яких інших умов. Фактично це один із найбільш вдалих продажів великих промислових
            об'єктів.
                 Третє - 2008 рік ознаменувався двома подіями. По-перше, Україна стала членом Світової ор-
            ганізації торгівлі. Наслідки цієї події, значення та можливості, з цим пов'язані, залишаються недо-
            оціненими та дискусійними. По-друге, в четвертому кварталі 2008 року відбулася жорстка посадка
            української економіки - в Україну прийшла криза. Протягом перших трьох кварталів 2008 року
            зростання внутрішнього валового продукту становило 7,1-7,2%. Але в результаті в 2008 році укра-
            їнська  економіка отримала лише 2,3% зростання ВВП.
                 Четверте - 2009-2010 роки. Ключовими економічними подіями, які багато на що вплинули,
            стали газова угода Тимошенко-Путіна від 19 січня 2009 року та Харківські угоди між Україною та
            Росією. Це була перша в історії України угода, де ми обміняли певні політичні інтереси на певні
            економічні привілеї.
                 Таким чином, перше десятиріччя було досить бурхливим і мало три визначні риси.
                 По перше, за цей час відбувся перерозподіл глобальних економічних сил. На перші позиції
            вийшов Китай, відбулося динамічне зростання азійського регіону. Ми бачимо позитивні результа-
            ти в тих країнах, які до цього часу не розглядалися як лідери. І разом з тим ми бачили падіння си-
            льних економік. Це говорить про те, що нічого, наперед визначеного, в сучасній економіці немає.
                 По друге, значно посилилася конкуренція на світовому ринку. Тепер успішними будуть ті кра-
            їни, які успішно конкуруватимуть на світовому ринку.
                 По третє, минуле десятиріччя поставило декілька запитань стосовно функцій держави в галузі
            економічної політики і відповідальності держави за прийняття середньо і довгострокових рішень.
            В цьому сенсі почалося переосмислення суто ринкових сил і державного регулювання.
                 Сучасний  стан  українського  господарства.  Інноваційно-інвестиційний  напрям  теоре-
            тичних досліджень.
                 Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент
            наша     держава     не    здобула     серйозних     досягнень     у    забезпеченні     національної
            конкурентоспроможності  та  інвестиційної  привабливості.  При  розрахунку  індексу  глобальної
            конкурентоспроможності  України,  беручи  до  уваги  розвиток  таких  економічних  параметрів,  як
            інституції,  інфраструктура,  макроекономіка,  охорона  здоров'я,  освіта,  ефективність  ринків,
            технологічне  оснащення,  бізнесове  середовище  та  інноваційну  сферу,  наша  держава,  згідно  з
            оцінкою  Всесвітнього  економічного  форуму,  що  міститься  у  «Глобальному  звіті  про
            конкурентоспроможність 2007—2008», знизилась з 69-ї до 73-ї позиції із 131 країни світу. Падіння
            рейтингу України пов'язано з низькою продуктивністю економіки. Для України було виділено як
            конкурентні переваги, так і бар'єри. До переваг віднесено гідну вищу освіту, розмір державного
            боргу,  вартість  робочої  сили,  залізничну  мережу,  інноваційний  потенціал.  Лімітуючи  фактори
            склали  торговельні  бар'єри,  інвестиційне  законодавство,  прозорість  державної  політики,
            надійність банківської системи, митні процедури.
                 Водночас  експерти ООН   відносять  Україну  до  двадцятки  найпривабливіших  для  прямих
            іноземних інвестицій країн. Пояснення привабливості України полягає в тому, що раніше вкла-
            дення у неї розглядалися як інвестиції у дочірній регіон Росії. «Помаранчева» революція генерува-
            ла  переусвідомлення  ситуації,  унаслідок  чого  Україну  почали  розглядати  як  повноцінну
            європейську  державу.  Водночас  представники  багатьох  іноземних  компаній  відкрито  стверджу-
            ють, що надходження масштабних інвестицій в Україну ускладнюється відсутністю стабільності
            навіть  на  короткий  проміжок  часу.  Унаслідок  цього  привабливість  українських  компаній  для
            іноземних інвесторів не зменшується, але деякі з них займають вичікувальну позицію.


                                                                                                                85
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92