Page 75 - 249_

Рисунок 9.1 - Блок-діаграма будови сейсмічного вогнища
Н - гіпоцентр; Е - епіцентр; ЕН - глибина вогнища землетрусу
i - ізосейсти; m - послідовне положення хвильового фронту
n n

Найбільша швидкість поширення сейсмічних хвиль
спостерігається по площинах нашарування, вздовж розломів і
тріщин земної кори та зон подрібнення.
Сейсмічні хвилі являють собою пружні хвилі, що
виникають в результаті землетрусів, вибухів, ударів і
розповсюджуються в надрах Землі у вигляді коливань
затухання. Величина струсу гірських порід, в першу чергу,
залежить від їх твердості та щільності.
Елементарні зміни об'єму порід поширюються у
вигляді поздовжніх сейсмічних хвиль, а елементарні зміни їх
форми - у вигляді поперечних сейсмічних хвиль. Коливання
частинок речовини в поздовжніх хвилях (Р) відбувається
вздовж напряму поширення сейсмічних хвиль, а в поперечних
хвилях (S) - перпендикулярно до напряму їх поширення.
При виникненні землетрусів, першими в епіцентрі
досягають земної поверхні поздовжні хвилі. На поверхні
Землі вони викликають третій тип хвиль, так званих
поверхневих. Вони за характером коливань належать до
поперечних. Амплітуда поверхневих хвиль дуже рідко
перевищує декілька сантиметрів, але їх руйнівна сила
величезна, особливо в плейстосейстовій області.
Поширюючись від епіцентру, вони можуть обігнути всю
земну кулю.