Page 71 - 249_

З названих методів найбільш точним методом
визначення сучасних тектонічних рухів є геодезичний метод,
який базується на проведенні безпосередніх інструментальних
замірів. Рухи вивчаються при систематичному і повторному
нівелюванні заданих точок-реперів, які вибрані як контрольні.
Як приклад, можна навести результати таких вимірів,
проведених Ю.А.Мещеряковим на території Південно-Східної
Європи.
Результатами досліджень встановлено, що швидкість
сучасних вертикальних тектонічних рухів досягає 10 мм на
рік. Найбільш висока швидкість - в гірських районах Карпат і
Кавказу, де навіть на незначних відстанях зафіксовані
вертикальні рухи різного знаку. В рівнинних регіонах
переважають вертикальні рухи одного знаку. Тобто підняття
або опускання земної поверхні проходили на великих площах.
Їх амплітуда може досягати 8-10 мм на рік. На основі цих
даних встановлено, що загальні амплітуди коливань впродовж
геологічного часу можуть складати тисячі і десятки тисяч
метрів. Такими доказами є височенні гірські системи і
океанічні западини. Наприклад, г. Джомолунгма в Гімалаях,
висота якої досягає 8882 м і Маріанська западина в Тихому
океані, глибина якої сягає 11034 м.
Співпадіння давніх, новітніх і сучасних тектонічних
рухів досить добре спостерігається в гірських областях, хоча й
тут бувають виключення. Так, наприклад, Апенніни,
Середньо-Угорські гори та Південні Карпати зараз не
піднімаються, а навпаки, опускаються. На рівнинах все
відбувається не менш складно. Московська синекліза по
спадковості опускається, а Кубанська давня депресія -
піднімається. Загалом для Східноєвропейської платформи
встановлено, що спадковий характер сучасних рухів
спостерігається на 70% площі, а на решті 30% - сучасні рухи
неузгоджено накладаються на давню структуру. Якщо
припустити, що напрямок і швидкість сучасних тектонічних
рухів зберігається, то через мільйон років на
Східноєвропейській платформі повинні виникнути високі
гори і глибокі западини з перепадом висот в кілометри.
Оскільки це здається малоймовірним, то слід вважати, що
сучасні швидкості відображають короткочасні складові
коливного процесу, вплив яких у перспективі геологічного
часу нейтралізується зустрічними коливаннями.
Коливні тектонічні рухи являють собою вертикальні
рухи земної кори різних напрямків, масштабів, швидкостей,
амплітуд та площинного розповсюдження, які змінюють з
часом свої параметри і не створюють складчастих структур.
Коливні рухи суттєво впливають на процеси седиментації