Page 80 - 249_

України, мають епіцентри в межах гірського масиву Вранча
(Румунія) на глибині 100-200 км. Площа їх поширення досягає
2
2 млн. км , орієнтація ізосейст - північно-східна. Максимальна
інтенсивність землетрусів спостерігається на південному
заході Одеської області (7 -8 балів) і в окремих районах
Чернівецької області (7 балів). Значні площі зазнають 6-
бальних поштовхів, у тому числі м. Одеса.
Останні руйнівні землетруси були 4.03.1977 р. та
31.08.1986 р. Середній період повторюваності 8-бальних
землетрусів району Вранча -80-160 років, 7 –бальних -30-50
років. Осередки землетрусів з епіцентрами на глибині 2-10 км,
сейсмічна дія яких швидко зменшується з відстанню,
встановлена в різних районах Закарпаття і суміжних
територій. Їх максимальна інтенсивність не перевищує 7
балів, середній період повторюваності -300-400 років. Окремі
землетруси з невеликою інтенсивністю і площею поширення
їх дії відомі у Передкарпатті, дельті Дунаю, а також в східній
частині України.
У Кримсько-Чорноморському регіоні більшість
осередків землетрусів розташовані у земній корі на глибині
15-40 км. Їх епіцентри переважно знаходяться в акваторії
Чорного моря на крутому материковому схилі за 20-40 км від
узбережжя південного берега Криму. Частково вони
проявляються у Чорноморській субокеанічній западині, рідше
- на Таманському півострові. Інтенсивність дії землетрусів на
південному березі Криму і Керченському півострові
становлять 6-8 балів. Руйнівні землетруси в цьому регіоні
бувають досить рідко. Відомості про них є в історичних,
архівних та інших джерелах, починаючи з 63 р. до н.е.
Найважливіші з останніх землетрусів з людськими жертвами і
значними руйнуваннями були 26.07.1927 р. і 11.09.1927 р.
Пересічний період повторюваності подібних землетрусів -
близько 400 років.
Землетруси активно змінюють рельєф земної поверхні.
Швидкі, майже раптові, підняття або опускання окремих
ділянок земної поверхні призводять до утворення нових форм
рельєфу на певній місцевості. Особливий інтерес в цьому
відношенні представляють сейсмогенні деформації, які
виходять на поверхню Землі. До них належать уступи у формі
ескарпів, тектонічні тріщини, підняття та опускання блоків
земної кори, горизонтальне переміщення гірських порід тощо.
На місці опущених блоків літосфери виникають грабени, які
заповнюються водою і утворюють величезні водні басейни у
вигляді озер і морів. Типовим прикладом таких сейсмічних
явищ можуть бути озера: Байкал, Танганьїка, Ріца та Червоне
море.