Page 78 - 249_
P. 78

долині  ріки  Бартанга  (Памір),  який  створив  Сарезьке  озеро,
                            глибиною до 500 м біля завалу.
                                   Денудаційні  землетруси  характеризуються  невеликою
                            силою,  яка  не  перевищує  5-6  балів.  Тривалість  землетрусу
                            становить декілька секунд.
                                   Штучні  землетруси  виникають  внаслідок  діяльності
                            людини. Основним джерелом утворення підземних поштовхів
                            є  наземні  та  підземні  ядерні  вибухи.  Енергія  таких  штучних
                            землетрусів, за даними американських вчених може досягати
                            9-10 балів в епіцентрі.
                                   З  середини  ХХ  ст.  техногенний  вплив  на  земну  кору
                            став однією з причин наведеної сейсмічності. Частіше всього
                            наведені  землетруси  проявляються  в  результаті  заповнення
                            великих  водосховищ.  Іншим  прикладом  появи  наведеної
                            сейсмічності  може  бути  закачка  води  у  свердловини  при
                            видобутку нафти і газу, захоронення відходів, вилужнювання
                            солі.
                                   Техногенні  землетруси  силою  4-4,5  балів,  викликані
                            закачкою  води  для  підтримання  пластового  тиску  на
                            Долинському нафтовому родовищі, спостерігались на початку
                            70-х  років.  В  цей  же  період  спостерігались  землетруси
                            техногенного  характеру  в  районі  соляних  шахт  м.  Калуш
                            Івано-Франківської області.
                                   Моретруси.  До  моретрусів  належать  землетруси,
                            епіцентр  яких  розташований  в  морі,  в  океані,  або  на  їх
                            узбережжях. При землетрусах в акваторіях морів, океанів або
                            їх прибережних зон виникають явища, які розвиваються як у
                            твердому (порода), так і в рідинному (вода) середовищах. При
                            моретрусах  на  поверхні  води  і  в  її  товщі  формуються
                            величезні  хвилі,  які  отримали  назву  цунамі  (від  японського
                            "цунамі" - хвиля).
                                   Цунамі  -  морські  гравітаційні  хвилі  великої  довжини.
                            Переважно вони виникають в результаті зсуву вверх або вниз
                            протяжних ділянок дна при підводних землетрусах. Цунамі -
                            одна з найстрашніших стихійних катастроф на поверхні Землі.
                            При  сильному  сейсмічному  ударі  величезні  маси  води
                            приводяться в рух із швидкістю розповсюдження від 50 до 100
                            км/год. Висота хвиль в області виникнення цунамі становить
                            від 0,1 м до 5 м, а біля узбережжя - від 10 м до 50 м і більше.
                            Відстань  між  гребенями  хвиль  у  відкритому  океані  100-300
                            км.  Незважаючи  на  велику  висоту,  вони  тут  практично  не
                            відчуваються.  Захоплюючи  всю  товщу  води,  хвилі  цунамі
                            мають  меншу  висоту  над  великими  глибинами  і  сильно
                            зростають  на  мілководді.  Накочуючись  на  береги,  цунамі
                            спричинюють  катастрофічні  руйнування,  особливо  на
                            низинних узбережжях.
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83