Page 22 - 199_
P. 22

яких їм не хватає для нормального існування і розвитку. Потреба як стан
                            особи  завжди  зв'язана  з  наявністю  у  людини  почуття  незадоволеності,
                            зв'язаного  з  дефіцитом  того,  що  потрібно  (звідси  назва  «потреба»)
                            організму (особистості).
                                 Потреби є  у всіх живих істот, і цим жива природа відрізняється від
                            неживої.
                                 Кількість і якість потреб, які мають живі істоти, залежить від рівня їх
                            організації, від умов життя, від місця, яке займає відповідний організм на
                            еволюційній  сходинці.  Менш  за  все  потреб  у  рослин,  більш  за  все  -  у
                            людини, у якої, крім фізичних і органічних потреб, є матеріальні, духовні,
                            соціальні.
                                 Друге  після  потреби  за  своїм  мотиваційним  значенням  поняття  —
                            мета. Метою називають той безпосередньо усвідомлюваний результат, на
                            який  в  даний  момент  спрямована  дія,  пов'язана  з  діяльністю,  що
                            задовольняє актуалізовану потребу.
                                 Багато  із  мотиваційних  факторів  з  часом  стають  настільки
                            характерними для людини, що перетворюються в риси її особистості. До
                            них можна віднести - мотив  досягнення  успіхів, мотив  уникання невдач,
                            тривожність, самооцінка, рівень домагань. Поведінка людей мотивована на
                            досягнення  успіху  і  на  уникання  невдач,  відрізняються  таким  чином.
                            Люди,  мотивовані  на  успіх,  ставлять  в  своїй  діяльності  деяку  позитивну
                            мету,  досягнення  якої  може  бути  оцінено  як  успіх.  Вони  добиваються
                            успіхів в своїй діяльності і розраховують на те, що доб'ються успіхів. По-
                            іншому  ведуть  себе  індивіди,  мотивовані  на  уникання  невдачі,  їх мета  в
                            діяльності  полягає  не  в  тому,  щоб  досягнуть  успіху,  а  в  тому,  щоб
                            уникнути невдачі, всі їх думки і цілі підпорядковані цій меті.
                                       Людина, що мотивована на невдачу, проявляє
                                     невпевненість в собі, не вірить у можливість
                                      досягнення успіху, боїться критики. Прояви
                                    тривожності в різних ситуаціях не одинакові. В
                                  одних випадках люди схильні вести себе тривожно
                                     завжди і скрізь, в інших вони виявлять свою
                                   тривожність лише час від часу, в залежності від
                                   обставин. Ситуативно стійкі прояви тривожності
                                    називаються особистісними. Ситуативно змінні
                                    прояви тривожності називають ситуативними, а
                                  особливість особистості, що проявляє такого роду
                                  тривожність називають «ситуативна тривожність».
                                       Мотив аффіліації і влади актуалізуються і
                                  задовольняються лише в спілкуванні людей. Мотив
                                    аффіліації проявляється як прагнення людини
                                          налагодити добрі емоційно позитивні
                                               взаємовідносини з людьми.


                                                           26
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27