Page 14 - 199_

всі уявлення про те, що люди автономні і їх поведінка
визначена існуванням внутрішніх факторів. Скіннер вважав,
що поведінку можна визначити, передбачити і
проконтролювати умовами оточення. Він стверджував, що так
як наука розвивається від простого до складного, логічно
вивчати істоти, що знаходяться на більш низькому ступені
розвитку, перш ніж вивчити саму людину.
Скіннер придавав особливе значення аналізу поведінки одиничних
організмів. Він вважав, що їх вивчення необхідно, так як всі організми
розвиваються за одними і тими ж законами.
При розгляді скіннерівського підходу до особистості необхідно
відрізняти дві різновидності поведінки: респондентну і оперантну.
Респондентна поведінка — це реакція, що
викликана певним стимулом.
Але на поведінку людини впливають стимульні події, які наступають
після нього, а саме — її наслідки. Скіннер визначив її як оперантну
поведінку. Оперантна поведінка визначається подіями, які йдуть за
реакцією. Тобто за поведінкою йде наслідок і природа цього наслідку
змінює тенденцію організму повторювати дану поведінку в майбутньому.
Якщо наслідки сприятливі для організму, тоді ймовірність повторення
опер анта в майбутньому посилюється.
Свій теоретичний підхід до психології особистості запропонували і
представники гуманістичної психології. Ця галузь психології виникла як
своєрідна альтернатива тим концепціям, які повністю або частково
ототожнювали психологію поведінки людини і тварини. Теорію особи, що
розробляється гуманістичною психологією можна віднести до
інтеракціоністських теорій.
Найбільш відомим представником цього підходу до особистості є
американський психолог А.Маслоу.
Однією з найбільш фундаментальних тез, що лежать в основі
гуманістичної позиції Маслоу є те, що кожну людину необхідно вивчати
як єдине, унікальне, організоване ціле. Прихильники гуманістичної
психології визнають глибокі відмінності між поведінкою людини і
тварини. Для них людина — дещо більш ніж проста тварина; це особливий
вид - живих істот. Тому вивчення тварин не може використовуватись для
розуміння людини, так як при цьому ігноруються ті характеристики, які
властиві лише людині (ідеали, цінності тощо).
А.Маслоу зосереджував увагу на теорії людської мотивації. Він
зазначав, що ядро особистості складають гуманоїдні потреби, які людина
повинна уміти реалізувати. Ці потреби створюють піраміду чи ієрархію —
від нижчих до вищих. Першу (найнижчу) сходинку посідають фізіологічні
потреби — в їжі, в продовженні роду. На другій сходинці - потреба у
безпеці; людині необхідний захист від небезпеки. Коли забезпечені
потреби нижчого рівня, людина може почати дбати про виші потреби. На
третій сходинці — потреба в приналежності, прив'язаності та любові; ми
потребуємо того, про кого можемо дбати. На четвертій сходинці —

17