Page 13 - 199_

її поведінку, виходячи з її психодинамічних або внутрішніх, суб’єктивних
характеристик. В соціодинамічних теоріях головну роль в детермінації
поведінки відводять зовнішнім ситуаціям і не надають суттєвого значення
внутрішнім властивостям особистості. Інтеракціоністські теорії основані
на принципі взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні
актуальними діями людини.
Розроблену Фрейдом психоаналітичну теорію особистості можна
віднести до психодинамічних, оскільки в ній використовується внутрішні
психологічні властивості індивіда, в першу чергу його потреби і мотиви
для описування його як особистості.
Відомі дві структури особистості, висунуті З.Фрейдом - рання та
пізня. Спочатку він вважав, що психіка складається зі свідомості,
несвідомого та перед - свідомого. На його думку, лише невеликий обсяг
психічних явищ доступний усвідомленню. Ті ідеї, спогади, почуття,
мотиви, які ми активно усвідомлюємо, належать до свідомості. Проте
процеси, які здійснюють найсильніший на його думку, вплив на людську
поведінку, залишаються поза свідомістю. Вчений уподібнював свідомість
верхівці айсбергу. Нижче видимої верхівки лежить несвідоме, що містить
у собі невиявлені бажання, пристрасті, амбіції. Справжнє виявлення
особистості повинне проникати під спуд поверхневих проявів. Деякі з
наших думок, наприклад, недавні спогади, можуть бути тимчасово
виключеними зі свідомості, або легко поновленими. Такі доступні для
усвідомлення психічні процеси З.Фрейд називав передсвідомими.
Згодом Фрейд замінив цю модель особистості, висунувши теорію
динамічної взаємодії трьох компонентів особистості: Воно, Я, над-Я.
Воно - це система біологічних потреб у фізичних задоволеннях,
резервуар усіх психічних енергій та природжених інстинктів життя і
смерті. Воно зовсім відірване від зовнішньої реальності, сфокусоване на
власному задоволенні. Дії Воно підпорядковані принципу задоволення.
Друга частина особистості - Я - розумна, раціональна, відповідає за
адаптацію до середовища. Його дія підпорядкована принципу реальності,
що стримує бажання
Воно доти, доки не буде знайдений слушний прояв для задоволення.
Основна функція Я - захищати Воно і забезпечувати йому безпечне
задоволення. На відміну від несвідомого Воно, Я зберігає тісні зв'язки зі
свідомістю, хоча виконує і несвідомі функції.
Воно є природжене, наявне від народження. Я починає розвиватися
протягом першого року життя через досвід взаємодії з реальністю. Пізніше
в процесі соціалізації засновується над-Я. Цей компонент уособлює голос
моралі. Дії над-Я здебільшого несвідомі. Основний принцип над-Я - в
додержанні етичних норм. -
Воно майже безперервно перебуває у конфлікті з над-Я. Я
намагається знайти компроміс між Воно і над-Я. Коли конфлікт буває
досить суворим, компроміс між воно і над Я – неможливий. Тоді у Я
з’являється могутній мотив захищатися від конфлікту таким чином, щоб
зробити його неусвідомленим.
Представником соціодинамічного напрямку є
Б.Ф.Скіннер. Як радикальний біхевіорист Скіннер заперечував

16