Page 24 - 18
P. 24

б) в його розчленованості;
                        в)  в  плановому  рисунку  форм  рельєфу  і  ареалів  грунтово-рослинного
                 покрову;

                        г) в морфогенетичних рисах рельєфу.
                        Гіпсометричний  аналіз  рельєфу,  аналіз  нахилів  і  власне  форми  денної
                 поверхні  базується  на  уявленні  про  тектогенну  деформацію  цієї  поверхні.
                 Екзогенні рельєфотвірні процеси, які формують рельєф одночасно з тектогенною

                 його     деформацією,         суттєво,       часто     докорінним         чином       змінюють
                 геоморфологічний результат цієї деформації у відношенні планового положення і
                 морфології форм рельєфу, що утворюються.
                        Різноманітність  і  неоднозначність  зв’язку  гіпсометрії  рельєфу  з

                 тектонічною  структурою  роблять  неможливим  "автоматичне"  виділення
                 структур.
                        Розчленування        рельєфу,      безумовно,       прямо       або    опосередковано

                 відображають  тектонічні  рухи  і  структури,  але  для  більшості  випадків
                 розчленування  цей  зв’язок  недосліджений.  Дія  тектонічних  рухів  і  структур  на
                 розчленування рельєфу здійснюється через:
                        а) тектогенно обумовлену гіпсометрію рельєфу та схили земної поверхні;

                        б) літологію виведених на поверхню порід;
                        в) тектогенну тріщинуватість.
                        Морфологічний  аналіз  полягає  в  дослідженні  планового  рисунку  земної

                 поверхні – форм рельєфу, гідромережі, ареалі в грунтово-рослинному покриві – з
                 метою  виявлення  планових  обрисів  тектонічних  структур  –  диз’юнктивних  і
                 плікативних.
                        Геоморфологічні  дослідження  проводяться  в  обмежених  обсягах  і

                 найбільше  значення  мають  в  слабовідслонених  районах  при  пошуках  зон
                 регіональних піднять та локальних структур.


                                               2.1.3 Геофізичні методи досліджень

                        В комплексі геофізичних методів досліджень при пошуково-розвідувальних
                 роботах на нафту і газ виділяють дві групи:

                        1) польові методи (розвідувальна геофізика);
                        2) промислові методи (геофізичні дослідження в свердловинах – каротаж).
                        Польові  методи  геофізичних  досліджень  базуються  на  вивченні  і  аналізі

                 розподілу  природних  або  штучно  створених  фізичних  полів  –  гравітаційного,
                 магнітного, електричного, радіоактивного, теплового і сейсмічного.
                        Неоднакові  фізичні  властивості  гірських  порід  зумовлюють  неоднорідні
                 фізичні  поля,  внаслідок  чого  з’являється  можливість  виявляти  особливості

                 геологічної  будови  окремих  територій.  За  характером  використовуваних  полів
                 розрізняються  і  методи  польової  розвідувальної  геофізики.  На  використанні




                                                                                                                 23
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29