Page 16 - 177_

 суб’єктивні методи прогнозу - передбачають, що процеси, які
використовуються для формування прогнозу не віддільні від особи, що робить
прогноз (журі керуючих, експертні оцінки, комбінований прогноз працівників
збуту);
 об’єктивні методи прогнозу – чітко сформовані і можуть бути
відтворенні іншими особами, які приведуть до формулювання такого ж
прогнозу (аналіз рядів динаміки, згладжування по експоненті, кореляція).
Прогнозування повинно відповідати наступним показникам:
 довгострокові (загальні тенденції попиту на різні категорії продукції,
точки насичення ринку, впровадження нової продукції, присутність
конкурентів);
 середньострокові (загальні тенденції попиту на різні категорії
продукції, ціни, загальноекономічні умови, особливості просування продукції на
ринку);
 оперативні (попит на кожен вид продукції по обсягу і вартості, збут по
географічному принципу. Збут по видах покупців, ціни конкурентів, рівень
запасів).
Точно спрогнозувавши тенденції на ринку певного продукту,

підприємство здатне визначити області зростання, вивчити конкурентів,
проаналізувати продуктивність продаж, слідкувати за зовнішнім середовищем,
модифікувати логістичні цілі, виміряти комерційний успіх.

4 Принципи, мета логістики на підприємстві

Завдання логістики – таким чином організувати матеріалопотік на
підприємстві, щоб забезпечити виробництво конкурентоспроможної продукції
відповідно до існуючого попиту. Метою логістики є поставка матеріалів «точно
своєчасно» при мінімальних затратах, що супроводжують їх рух. Інакше ка-
жучи, мета логістики — забезпечення необхідними матеріалами у необхідній
кількості і в потрібний час, в потрібне місце з мінімальними затратами,
зумовленими рухом, при потрібній якості обслуговування споживачів.
Виділяють наступні цілі організації логістики на підприємстві:[ 3 ]
 інтегрований огляд загального ланцюга логістики;
 висока маневреність наявних ресурсів;
 створення диференційної оплати праці та забезпечення заохочень;
 скорочення виробничих циклів шляхом системної оптимізації
процесів;
 проведення попереджувальних заходів проти неякісного виробництва;
 зменшення часу простоїв і впровадження, наладки, підготовки
виробництва;

 паралельність матеріальних і інформаційних потоків;
 зменшення числа проміжних управлінських ланок;

14