Page 70 - 169
P. 70

Такий  підхід  пояснюється  тим,  що  при  зміщенні,  наприклад  по  осі  (x),
               аналітичний опис функції гіперболи має наступний вигляд:
                                                                 a
                                                         y 
                                                              b    x
                      Перекидання осі (y) приводить до зміни залежності:
                                                      1   b   x  b    x
                                                                    ,
                                                      y     a     a    a
               тобто до утворення прямої в координатах (1/y, x).
                      У  випадку  зміщення  по  осі  (y)  рівняння  гіперболи  прийме  наступний
               вигляд:
                                                                  a
                                                          y   c    ,
                                                                   x
               в такому випадку:
                                                    1      1         x
                                                                        ,
                                                     y       a    a  c  x 
                                                         c 
                                                             x
               тобто отримана залежність уже не буде прямою.
                      Найскладнішим  випадком  вважається  зміщення  одночасно  по  обох
               координатних осях, наприклад на величину (c) по осі (y) і на величину (b) по осі
               (x), що можна описати наступним виразом:
                                                               c   a
                                                          y 
                                                               x   b
               або в неявному вигляді:
                                                      ( x   b)(  y   c )  a .
                      В  такому  випадку  найчастіше  застосовують  методи  послідовних

               наближень:
                      -  задають ряд можливих значень (b);
                      -  обчислюють значення 1/(x-b);
                      -  зупиняються на такому значенні (b), коли y=(c+a)/(x-b) в координатах
                          (y) і 1/(x-b) дасть найбільш близьке зміщення точок до прямої лінії.
                      Як  приклад  дробово-раціональної  функції  можна  застосувати  наступну
               формулу:
                                                               ax m
                                                         y 
                                                               n
                                                              x   b n
                      -  при  значеннях    m=0;  b=0;  n=1  функція  є  простою  гіперболою  виду
                          y=a/x, рис.5.16, крива (1);
                      -  при значеннях  m=0; n=1 отримуємо функцію виду y=a/(x+b), рис.5.16,
                          крива (2);
                      -  при значеннях  m=1; n=2 отримуємо криву (3), рис.5.16;
                      -  при значеннях  m=1; n=1 функція виду y=ax/(x+b), рис.5.16, крива (4)
                          спочатку  лінійно  зростає  із  зростанням  (x),  а  потім  прямує  до
                          постійного значення (a);
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75