Page 10 - 164
P. 10

10

                                                                                            4
                                  E           G                     E 1            K   5 G
                      V                        ,      V                                     ,            (1. 1)
                        s                                 p
                              2  1                          1   1  2       
                                 п             п                 п                          п

               де G – модуль зсуву;   – густина порід;  – це коефіцієнт Пуасона; Е – модуль
                                           п
               Юнга, дорівнює  відношенню прикладеної напруги  Р до визваного відносного
               видовження l зразка.
                      Коефіцієнт  Пуасона    –  є  коефіцієнт  пропорційності  між  відносним
               поперечним  скороченням  l с  даного  пружного  тіла  і  його  відносним
               видовженням  l с/l.  Інтервальний  час  приходу  поздовжньої  хвилі  рівний:
                 t    t   ск  1  К п    t  р К   t  ск     t  р    t   ск  К   – формула рівняння середнього
                                            п
                                                                       п
               часу.  Рівняння  це  наближене,  розраховане  для  ізотропного  середовища,  тому
               величини t i t пл часто не співпадають з дійсними значеннями інтервального
               часу для мінералів, які виповнюють породу.
                      Це  пояснюється  тим,  що  швидкість  хвилі  залежить  не  тільки  від
               мінерального складу породи і її насичення, але і від літологічних особливостей
               реальних  порід,  їх  глинистості,  степені  зцементованості  та  інших  факторів.
               Характер  рідини,  яка  насичує  породу,  помітно  впливає  на  швидкість  хвиль
               тільки для рихлих порід, що залягають на невеликій глибині, тобто при малих
               ефективних  динамічних  напругах.  Швидкість  хвиль  в  газоносних  пластах
               менша ніж в нафтоносних, а в нафтоносних менша, ніж у водоносних.
                      З  глибиною  та  зміною  степеня  цементації  породи  різниця  швидкостей
               хвиль у пластах з різною насиченістю зменшується. Із збільшенням відстані від
               випромінювача до приймача, енергія хвиль і амплітуда коливань зменшується
               внаслідок їх розходження, а також внаслідок процесів поглинання енергії хвилі.
               Зменшення енергії Е та амплітуди А проходить по експотенціальному закону:

                       A   A  e   r   E   E  e  2  r  ,                                                                                (1.2)
                             0             0

               де r – відстань від  випромінювача до точки спостереження;   – амплітудний
               коефіцієнт  поглинання  (затухання).  Коефіцієнт  затухання  збільшується  з
               ростом коефіцієнта пористості гірських порід, з ростом глинистості і особливо
               тріщиноватості. Коефіцієнт поглинання Р хвиль ( р) в газоносних, нафтоносних та
               водоносних породах різний, як повеличині так і по фізичному змісту.ї
                      У  установок,  які  дозволяють  вимірювати  акустичні  параметри  та
               акустичні властивості гірських порід, найпростіший двоелементний зонд.






                                                         Рисунок 1.3
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15