Page 19 - Г

ц m ц
П T а( Ц п І п b( d ) Ц сі І сі g ( ) d ) / ц , (1.4)
i
0 i 1 0
де b(τ) і g i (τ) — витрата готового продукту (напівпродукту) та
і-го виду вихідної чи сировини енергії, ОКП/ОЧ і ОКС/ОЧ.
Перетворимо вираз (1.3), використовуючи величину питомої
витрати сировини або енергії γ ц == g ц/b ц:
m
П Т аb ( Ц п І п Ц сі І сі ці / ) ц . (1.5)
ц
і 1
Відповідно для технологічного комплексу АПД
n m
П Т , К а к b ( Ц п І пj Ц сі І сі цji / ) ц , (1.6)
j
j 1 i 1
де OK — середній час роботи комплексу в році, ОЧ/РІК; Тцк —
період повного циклу всього комплексу, ОЧ/ЦИКЛ; b i —
продуктивність i-го апарата за цикл, ОКП/цикл; n — кількість
апаратів, що працюють у циклі комплексу. Якщо прийняти,
що продуктивність комплексу задається більш високою
ступінню ієрархії .керування (наприклад, системою керування
виробництвом) і скористатися поняттям умовного
екстремума, (то для, оптимізації роботи комплексу необхідно
забезпечити

max П ТК / цj
цj I пj u j (1.7)
n
max max П ( цj \ , b , І , I , x , z , u / b , цj ) / b ц
c
j
цj
пj
Тj
j
ц
j
цj j 1 I пj u j
де х j — вектор стану i-го апарата; z j — вектор збурюючих
впливів; u j- вектор керуючих впливів.
Перебування максимуму в малих фігурних дужках лри
фіксованих виробництвах і питомих витрати сировини чи
енергії відповідає розв’язку задачі керування на рівні окремих
апаратів, при якому визначається керування, що забезпечує
найкраще з точки зору максимального прибутку, якість
одержуваного продукту (напівпродукту).
Досягнення максимуму у великих фігурних дужках при
фіксованій сумарній продуктивності комплексу відповідає
рішенню задачі на рівні комплексу, коли виробляється
узгодження роботи апаратів, що забезпечує мінімізацію
питомих витрат сировини чи енергії.