Page 108 - Векерик В

103

характерні для дистанційного керування вентилями, які вимагають

примусового "дотискування" при закриванні. Даний фрагмент підключають до
точок а-б попередньої схеми замість кола керування котушки пускача КМ2.

Рисунок 6.З - фрагмент схеми керування ВМ з
примусовим ущільненням

В цій схемі розмикання в колі живлення пускача КМ2 при закриванні ви-

конується не контактами кінцевого вимикача, а контактами SQ4 (КВМЗ) муфти
крутного моменту.

При подачі імпульсу на закривання пускач КМ2 одержує живлення через
власний контакт і паралельно включений контакти кінцевого вимикача SQ3

(КВЗ) 7-8 і муфти крутного моменту SQ4 (КВМЗ). Перед повним закриттям

запірного органу розмикаються контакти SQ3 (КВЗ) 7-8. Котушка пускача КМ2
при цьому залишається включеною через контакт SQ4 (КВМЗ). При досягненні

необхідної щільності закривання РО момент опору на валу зростає вище
граничного крутного моменту муфти, вона спрацьовує і короткочасно розмикає

контакт SQ4. Коло котушку пускача КМ2 розмикається і ВМ зупиняється.

Контакти кінцевого вимикача SQ3 (КВЗ) 7-8 ,включені паралельно контактам
SQ4 (КВМЗ), щоб уникнути зупинки ВМ у проміжному положенні при

випадкових заїданнях запірного органу.

Відключення приводу при заклинюванні в проміжних здійснюється
тепловим роз'єднувачем автоматичного вимикача SA, який встановлений у

силових колах двигуна. Для запобігання подачі хибної команди на закривання

вже повністю закритого РО, що може призвести до його поломки, в коло подачі
імпульсу на закривання включений контакт кінцевого вимикача SQ2 10-12.

103