Page 161 - 140

топродукти, які вже один чи декілька разів брали участь
у процесі розкладання суміші. Ці нафтопродукти прак-
тично не мають запасу якості, що вимагає будівництва
значних об’ємів резервуарних парків;
- значні об’єми резервуарних парків, які забезпечують
реалізацію технології послідовного перекачування, по-
гіршують екологічні характеристики довкілля [148,174].
Таким чином, склались об’єктивні передумови для пере-
гляду існуючої концепції розвитку нафтопродуктопровідного
транспорту.
Альтернативна існуючій технологія окремого перекачу-
вання бензинів і дизельних палив вимагає спорудження за-
мість однієї труби більшого діаметра двох паралельних тру-
бопроводів меншого діаметра. По одному трубопроводу пере-
качуються послідовно всі сорти бензинів, по другому – всі со-
рти дизельного палива і гасу. Перекачувальні станції обслуго-
вують одночасно дві нитки, для чого на них передбачається
дві групи насосів.
Двониткові системи мають такі переваги перед однотруб-
ними:
- суттєво покращуються умови для збереження якості
транспортованих нафтопродуктів;
- за рахунок більшої сумісності нафтопродуктів у кожній
нитці полегшується процес розкладання суміші;
- суттєво зменшується необхідний об’єм резервуарних
парків на початку і в кінці трубопроводу, а також у кінці
відводів;
- зростає у кілька разів максимальна кількість циклів по-
слідовного перекачування;
- легше вирішується питання формування партій нафто-
продуктів, забезпечується практично безперервне пода-
вання нафтопродуктів від виробника до споживачів;
- зменшуються шкідливі наслідки зупинок послідовного
перекачування нафтопродуктів;
- покращуються умови для збереження стану довкілля.

- 155 -