Page 164 - 140

б д
- при i =1 M   б M , M  1 (   б ) M , (3.82)
p
1
1
p
б
б
- при 1 i  n M  M і 1  i 1 M в і 1 , (3.83)
i
д
д
M  M і 1  1 (  i 1 ) M в і 1 . (3.84)
і

Використовуючи умови (3.7)-(3.9), визначаємо доцільну
кількість ступенів зміни діаметрів на основній магістралі обох
трубопроводів.
Задаємося найменшим значенням стандартного діаметра
для всіх ділянок трубопроводів 1 та 2. За формулами (3.1)-
(3.4) виконуємо механічний розрахунок обох ниток і знахо-
димо внутрішні діаметри всіх ділянок. Обчислюємо проектну
об’ємну витрату та швидкість руху нафтопродуктів на кожній
ділянці обох ниток. Якщо швидкості для всіх ділянок вклада-
ються у межі технологічно допустимих згідно з умовами
(3.20), то виконуємо гідравлічний розрахунок обох ниток за
формулами (3.14)-(3.22). У ці формули підставляються фізич-
ні властивості того нафтопродукту, який транспортується по
даній нитці. У результаті отримуємо необхідну кількість пере-
качувальних станцій, яку заокруглюємо до цілого числа згідно
з вимогами норм технологічного проектування.
Реалізуючи принципи, викладені у попередній методиці,
перебираємо всі можливі варіанти структури основної магіст-
ралі трубопроводів 1 та 2 і розраховуємо технологічно допус-
тимі варіанти. Аналізуючи результати гідравлічних розрахун-
ків, вибираємо всі можливі комбінації варіантів структури ос-
новної магістралі трубопроводів 1 і 2, які характеризуються
однаковою кількістю перекачувальних станцій. Це дає змогу
сумістити перекачувальні станції на обох нитках, що є техно-
логічно та економічно вигідно.
У зв’язку з тим, що кожна нитка двотрубної системи не є
повністю самостійною через суміщення перекачувальних ста-
нцій, подальший техніко-економічний розрахунок має свої

- 158 -