Page 160 - 140

3.2 Методика оптимізації параметрів розгалуженого
двониткового нафтопродуктопроводу

На початку 60-их років минулого століття у колишньому
СРСР та в інших країнах світу панівне місце посіла концепція
будівництва однониткових трубопроводів для транспортуван-
ня по них різних видів, сортів і груп світлих нафтопродуктів
методом послідовного перекачування. Ця технологія за три-
дцять років реалізації доказала свою ефективність, оскільки
забезпечувала перекачування найбільш вживаного асортимен-
ту світлих нафтопродуктів.
На початку 80-их років потреби нафтопродуктопостачання
об’єктивно викликали необхідність будівництва складних
нафтопродуктопроводів, що складаються з основної магістра-
лі і відводів до шляхових споживачів. Це принципово змінило
основну функцію нафтопродуктопроводів з виключно транс-
портної до транспортно-розподільної. Зміна структури та фу-
нкцій нафтопродуктопроводів призвели до порушення тих
умов, які раніше забезпечували ефективну реалізацію техно-
логії послідовного перекачування різних груп нафтопродуктів,
а саме:
- зменшилось завантаження трубопроводів, що усклад-
нює забезпечення необхідного гідравлічного режиму
перекачування;
- значно зросла нерівномірність надходження нафтопро-
дуктів на головну перекачувальну станцію, що усклад-
нює своєчасне формування партій послідовно транспор-
тованих нафтопродуктів;
- шляхові відбори нафтопродуктів значно зменшують об-
сяги партій, що ускладнює розкладання суміші у кінці
трубопроводу;
- зупинки перекачування стали штатним технологічним
режимом, який може привести до значного зростання
кількості нетоварного продукту;
- на експлуатаційних ділянках, які починаються не від
нафтопереробних заводів (НПЗ), транспортуються наф-
- 154 -