Page 32 - 130
P. 32

33

                      2.1.2  Класифікація дисперсних систем
                      Дисперсні системи класифікують за такими ознаками:
                      1) за характером дисперсності ;
                      2) за ступенем дисперсності (або за розмірами частинок дисперсної фази);
                      З) за агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища;
                      4)  за  характером  взаємодії  між  частинками  дисперсної  фази  і
               дисперсійним середовищем;
                      5) за характером взаємодії між частинками дисперсної фази;
                      6) за формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою).

                      2.1.2.1 За характером дисперсності

                      Дисперсні  системи  поділяють  на  монодисперсні,  в  яких  всі  частинки
               дисперсної фази мають однаковий ступінь дисперсності і полідисперсні, в яких
               частинки  дисперсної  фази  мають  різний  ступінь  дисперсності.  Якщо  останні
               системи є реальними, то монодисперсні − науковою абстракцією.


                      2.1.2.2 За ступенем дисперсності
                      Дисперсні       системи       прийнято       ділити      на    грубодисперсні        або
                                                                                                            -7
               мікрогетерогенні, в яких розміри частинок дисперсної фази перевищують 10  м
                        7   -1
               (Д < 10  м ), колоїдно-дисперсні або ультрамікрогетерогенні, в яких розміри
                                                                                                 -1
                                                                                             9
                                                               -9
                                                    -7
                                                                         7
                                                                             -1
               частинок  коливаються  від  10   до  10   м  (10   м   <  Д  <  10   м ),  розчини
               високомолекулярних речовин, в яких розміри частинок дисперсної фази мають
               ті  ж  розміри,  що  й  в  колоїдно-дисперсних  системах,  але,  на  відміну  від
               попередніх,  є  гомогенними;  молекулярно-  (атомно-,  йонно-)  дисперсні,
               частинки дисперсної фази яких представляють собою окремі молекули (атоми,
               йони) розчинених речовин. Це т.зв. справжні розчини, які в колоїдній хімії не
               розглядаються.

                         2.1.2.3  За  агрегатним  станом  дисперсної  фази  і  дисперсійного
               середовища
                      Дисперсійні  системи  поділяються  на:  системи  з  газоподібним
               дисперсійним  середовищем  (аеродисперсії,   аерозолі)  (від  грецького  έρ  –
               повітря і solutio) – розчин);
                      Системи  з  рідинним  дисперсійним  середовищем  –  ліодисперсії  (ліозолі
               від  грецького  λίο–  рідина),  в  тому  числі  дисперсні  системи  з  водним
               середовищем (гідродисперсії, гідрозолі, від грецького γίδ -вода) і дисперсні
               системи  з  середовищем  органічної  неполярної  рідини  (органодисперсії,
               органозолі), та дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді
               золі,   солідозолі від латинського solidus – твердий).
                      Цей тип класифікації ілюструється даними табл. 2.1
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37