Page 143 - 130

143

Хід коагуляції в залежності від концентрації коагулюючого електроліта
можна розділити на дві стадії: повільну і швидку.

V K

а б в

Ск.п Ск.ш С ел
а – стійкий золь; б – повільна коагуляція; в – швидка коагуляція; Ск.п і
Ск.ш – пороги повільної і швидкої коагуляції
Рис.3.34 − Залежність швидкості коагуляції від концентрації електроліту

На рис.3.34 показана залежність швидкості коагуляції від концентрації
електроліта-коагулятора. Умовно графічну залежність можна поділити на три
частини:
1. При малій концентрації електроліту швидкість коагуляції рівна нулю. Це
зона стійкого золю (рис.3.34, а).
2. Із збільшенням концентрації доданого електроліту швидкість коагуляції
різко збільшується – зона повільної коагуляції (рис.3.34, б).
3. Швидкість коагуляції практично не залежить від концентрації
електроліту – зона швидкої коагуляції (рис.3.34, в).
При повільній коагуляції зміна концентрації коагулюючого електроліта
приводить до різкої зміни швидкості коагуляції. А в області швидкої коагуляції
збільшення концентрації коагулюючого електроліта не визиває зміни
швидкості коагуляції, яка досягла свого максимального значення.
Концентрацію електроліту, починаючи з якої швидкість коагуляції залишається
постійною, називається порогом швидкої коагуляції.
Кінетика швидкої коагуляції розроблена М.Смолуховським (1916).
Розглядаючи коагуляцію, як реакцію другого порядку (дві частинки) ,
Смолуховський одержав рівняння для розрахунку частинок, які скоагулювали,
або залишились в золі до часу .

( / ) 1  i
n  n
0  , (3.26)
1 (  )  i 1

де n 0 − початкове число частинок;
і − порядок частинок (одинарні, подвійні, потрійні);