Page 106 - 130

106

насиченої пари над плоскою поверхнею при тій же температурі. Рідина, що
конденсується, може при цьому повністю заповнити капіляр.
Радіус меніска, при якому починається капілярна конденсація, залежить
від розмірів молекул газу (пари), що адсорбується і звичайно він буває в межах
1,0-1,5 нм.
Пориста структура адсорбента різноманітна, однак вважалось, що її
можна змоделювати трьома видами пор: 1) конусоподібними; 2)
циліндричними з одним відкритим кінцем; 3) циліндричними з двома
відкритими кінцями (див. рис. 3.21, а, б, в).

а – конусоподібна форма; б – циліндрична форма, закрита з одного кінця;
в – циліндрична форма закрита з двох кінців; А – капілярна конденсація;
p/p s – відношення тисків пари над плоскою поверхнею і вигнутою
Рисунок 3.21 − Криві потенціальної енергії для неактивованої (а) і активованої
(б) хемосорбції
Конденсація в конусоподібних порах починається з пор, де утворюється
сферичний меніск і де кривизна найбільша. В міру заповнення пори радіус
меніска збільшується і, відповідно, зменшується кривизна, тому для
подальшого заповнення пори потрібно збільшувати тиск (рис. 3.21, а). Процес
десорбції протікає в оберненому напрямі і описується цією самою кривою.
В циліндричних порах з одним відкритим кінцем конденсація починається
також з дна пори, де кривизна сферична і тому найбільша (рис. 3.21, б). Тут при
капілярній конденсації r сф і p не змінюються, ізотерма капілярної конденсації

буде вертикальною. Оскільки пора має циліндричну форму, то вона
заповнюється повністю при певному радіусі меніска, який відповідає певному
тиску пари. Капілярна конденсація в цих порах також відбувається зворотно.