Page 32 - 128

Невелика різниця обох значень викликана неточним
співпаданням ймовірностей створених підгруп , а саме на
другому етапі розбиття виникли підгрупи, що створені із
елементів з ймовірністю 0,2(“В”) і з ймовірністю 0,3(“Е”), а на
третьому етапі ймовірності підгруп виявились рівними 0,15 і
0,10.
У випадку рівноймовірності кодуючих елементів правило
розбиття на підгрупи спрощується: підгрупи об’єднується по
можливості в однакову кількість елементів. Спрощуються
також формули (3.2) і (3.3) , які приймають вигляд :
N
 nk

n  k 1  , (3.5)
cp
N

H  log 2N , (3.5)

Чим більша сукупність кодуючих елементів, тим легше
здійснити наближення середнього числа розрядів на
кодуючий елемент до значення ентропії. Тому для підвищення
економічності коду часто вдаються до штучного збільшення
числа кодуючих елементів, об’єднюючи їх в блоки і
визначаючи для кожного блоку свою кодову групу.
Наприклад, у випадку двох кодуючих елементів – А і Б з
ймовірностями відповідно 0,8 і 0,2, надаючи цим елементам
відповідно символи 1 і 0, одержуємо n ср=1біт/елем при
ентропії сукупності кодуючих елементів Н=0,722 1біт/елем.
Здійснюючи об’єднання елементів попарно, одержуємо
випадок, відображений в табл. 3.2.

33