Page 274 - 126

Метод переміщень детально розглянуто у курсі будівельної
механіки. Там він зведений у систему канонічних рівнянь,
подібних до канонічних рівнянь методу сил.
У цьому параграфі дано лише короткі відомості про метод
переміщень і на найпростішому прикладі показано його
особливості та переваги.
У методі переміщень за невідомі приймають кути
повороту вузлів системи (рами) і їх лінійні переміщення.
При розрахунку цим методом основна система являє собою
сукупність однопрольотних статично невизначних балок (балок,
затиснених двома кінцями; при наявності шарніра у вузлі
заданої системи балка затиснена лише одним кінцем).
Таку основну систему, очевидно, одержують із заданої
введенням зайвих зв'язків. Наприклад, на рис. 10.27, а показана
задана система. Основна система зображена на рис. 10.27, б, а
окремі її складові частини—балки з затисненими кінцями
дані на рис. 10.27, в. Слід відмітити, що основну систему
методу переміщень одержують введенням зайвих зв'язків, в той
час як у методі сил її одержують видаленням зайвих зв'язків.

1
Метод цей почали розробляти ще в сімдесятих роках минулого
століття і до 1926 р. в праці А. Остенфельда був названий «методом
деформацій». Пізніше у розробці даного методу брали участь вчені:
Б. Н. Жемочник, Н. М. Безухов, І. М. Рабінович та ін.

Зайві зв'язки, які вводять в основну систему у методі
переміщень, бувають: а) затискуючі зв'язки, які перешкоджають
тільки повороту вузла і не обмежують його лінійних
переміщень (наприклад, зв'язок 1, зображено на рис. 10.28);
б) зв'язки, які виключають тільки лінійні переміщення вузлів
системи і одержані шляхом введення додаткових абсолютно
жорстких стержнів (наприклад, стержень 2 на тому ж рис. 10.28).

398