Page 52 - Міністерство освіти і науки України
P. 52

використовувати  для  контролю  технічного  стану  доліт
                            недоцільно.
                                   Невизначеність другого типу пов’язана з поняттям
                            нечіткості  [35,100]  і  використанням  нечіткої  логіки.
                            Класична  логіка  відома  як  найбільш  теоретична  і  точна
                            наука.  Але  вона  має  суттєвий  недолік  –  з  її  допомогою
                            неможливо  описати  асоціативне  мислення  людини,  тому
                            що класична логіка оперує лише з двома поняттями і  не
                            користується проміжними значеннями. Так само і булева
                            логіка  використовує  тільки  0  і  1.  Все  це  добре  для
                            обчислювальних  машин,  але  при  такому  підході
                            кольоровий  світ  замінюється  чорно-білим  і  реальна
                            невизначеність  і  нечіткість  явищ  замінюється  ілюзією
                            двозначної чіткої логіки.
                                   Але  чітка  модель  не  еквівалентна  поняттю  точна
                            модель.  Синонім  чіткої  моделі  скоріше  за  все  є  поняття
                            “груба  модель”,  оскільки  в  ній  нема  місця  реально
                            існуючій  невизначеності  і  різноманітності  поведінки
                            об’єкта  і  можливості  його  багатозначного  опису.
                            Присудження        моделям       статусу     “чітких”      часто
                            ототожнюють з такими поняттями як правильні, точні, що
                            є  перешкодою  у  взаєморозумінні  навіть  досвідчених
                            спеціалістів,  оскільки  такий  підхід  не  залишає  місця  для
                            компромісних розв’язків [104].
                                   Розв’язати  цю  проблему  дозволяє  нечітка  логіка.
                            Розробка  і  широке  впровадження  апарату  нечітких
                            множин [35] пов’язане з прагненням формально описувати
                            лінгвістичні  поняття,  якими  оперує  людина  в  процесі
                            прийняття  рішень,  а  також  імітувати  міркування  на
                            підставі тих категорій і правил, на які вона опиралася.
                                   З терміном “лінгвістична змінна” можна пов’язати
                            будь-яку  фізичну  величину,  для  якої  необхідно  мати
                            більше значень ніж тільки “Так” і “Ні”. В цьому випадку
                            визначається необхідна кількість характеристик і кожній
                            з  них  ставиться  у  відповідність  конкретне  значення
                            фізичної величини, що описується [97]. Це дає можливість
                            уникнути  жорстких  обмежень  класичної  логіки,  але  слід
                            враховувати  і  той  факт,  що  багато  понять  та  правил
                            нечіткої  логіки  є  узагальненням  або  розвитком  логіки
                            предикатів.
                                   Вибрана лінгвістична змінна, що характеризує стан
                            долота може бути подана набором [100]
                            (X, T, U, G, M),

                                                           52
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57