Page 11 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

Пiд кiнець 80-х рокiв минулого столiття склалися основні риси
публiцистичного стилю. Для розвитку української публiцистики багато
зробили такі відомі письменники та поети, як I. Франко, Л. Українка,
М.Коцюбинський, П.Грабовський, М.Хвильовий, М.Рильський та iншi. Цю
традицiю продовжують Л.Костенко, Д.Павличко, I.Драч, В.Яворiвський.
Сфера використання: громадсько-політична, суспільно-культурнa,
виробнича діяльність, навчання.
Призначення: вирішення суспільно-політичних питань, активний вплив
на слухача, спонукання його до діяльності, формування громадської думки.
Ознаки: вдале поєднання логiзацii викладу з емоційно-експресивним
забарвленням, точності висловлювання наукових положень з емоційно-
експресивною образністю, використання епітетів, метафор, порівнянь.
Мовні засоби: сплав елементів наукового, офіційно-ділового, художнього
стилів. Широко використовується суспільно-політична лексика, політичні
заклики, гасла, термiнологiчна лексика (марафон, мас-медiа, консерватизм,
санкцii), слова з емоцiйним забарвленням (зелений дворик, бiдненьке),
прислiв’я, приказки, крилатi вирази (слiв на вiтер не кидають, куди тато, туди i
син). Багато вживаються питальнi, окличнi конструкцii, неповнi речення,
звертання, пряма мова.
Публiцистика мае бути одночасно i впливовою i iнформативною.
Об’ектом публiцистичного викладу є явища всiх дiлянок життя людини.
Характерна риса публiцистичного стилю - орiєнтацiя на усне мовлення.
Широко використовується дiалогiчна форма мовлення.

Пiдстилi:
Стиль засобiв масовоi iнформацii (газети, журнали, радіo, телебачення);
Художньо-публiцистичний (памфлети, фейлетони, нариси);
Науково-публiцистичний (лiтературно-книжнi статтi, огляди,тощо).
Усну форму публiцистичного стилю часто називають ораторським
стилем (публiчнi виступи, доповiдi, промови, лекцii). Перше системне
уявлення про стародавнє красномовство можна знайти у джерелах риторики
Стародавньої Греції часів правління Перікла (У ст. до н.е.).

Зразок стилю:
“Спробуймо уявити собі, як виглядала б російська культура і наука без
своїх українських гілок, тобто без внеску українців (у літературі: Богданович,
Гнидич, Наріжний, Капніст, Гоголь, Данилевський, Мордовцев, Мачтет,
Короленко та багато-багато інших; у живописі: Левицький, Боровиковський,
Трутовський, Куїнджі, Рєпін — так, так, Рєпін завжди підкреслював своє
українське походження і свої українські симпатії — та багато-багато інших; у
музиці: Бортнянський, Березовський, Стравінський; у різних галузях науки:
Остроградський, Ушинський, Миклухо-Маклай, , Гамалія, Лобачевський, М.
Ковалевський, Овсянико-Куликовський, Вернадський та багато-багато інших,
аж до наших днів). Немалий внесок зробили українці і в польську науку та

11